Рубен Віталій Петрович

	Рубен Віталій Петрович
Прапор	3-й Голова Ради міністрів Латвійської РСР
23 квітня 1962 — 5 травня 1970
Попередник:	Яніс Пейве
Наступник:	Юрій Рубен
Народження:	26 лютого 1914; Москва, Російська імперія
Смерть:	2 січня 1994 (79 років); Москва, Росія
Поховання:	Троєкуровське кладовище
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рубен.

Віталій Петрович Рубен (Рубеніс) (26 лютого 1914(1914-02-26), Москва — 2 січня 1994(1994-01-02), Москва) — латвійський радянський діяч, голова Ради міністрів Латвійської РСР, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у квітні 1966 — лютому 1976, член ЦК КПРС у лютому 1976 — лютому 1986 року. Член ЦК КП Латвії, член Бюро ЦК КП Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 6-11-го скликань. Заступник голови Президії Верховної ради СРСР (1970—1976), голова Ради Національностей Верховної ради СРСР (1974—1984).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. У 1933 році закінчив Іловенський технікум лугового насінництва.

У 1934—1937 роках — дільничний агроном Рибінського районного земельного відділу. У 1937—1941 роках — учитель, завідувач навчальної частини Аксьоновської неповної середньої школи Рибінського району Ярославської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1941 року працював пропагандистом Рибінського районного комітету ВКП(б). У 1942—1943 роках — редактор Рибінської районної газети «Стахановский труд» Ярославської області. У 1943—1944 роках — інструктор Орловського обласного комітету ВКП(б), завідувач відділу Свердловського районного комітету ВКП(б) Орловської області.

У 1944—1947 роках — інструктор, помічник секретаря, відповідальний організатор ЦК КП(б) Латвії.

У 1947—1948 роках — 2-й секретар Даугавпілського повітового комітету КП(б) Латвії.

У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1952—1953 роках — заступник голови Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР по Латвійській РСР. У 1954—1955 роках — заступник уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Латвійській РСР.

У 1956—1958 роках — відповідальний організатор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії. У 1958—1960 роках — начальник відділу сільського господарства і заготівель Державної планової комісії Латвійської РСР. У 1960—1961 роках — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії.

28 березня 1961 — 23 квітня 1962 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.

23 квітня 1962 — 5 травня 1970 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.

5 травня 1970 — 20 серпня 1974 року — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

У липні 1974 — квітні 1984 року — голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР.

З 1984 року — на пенсії.

Помер 2 січня 1994 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.