Свічківка (Золотоніський район)
| село Свічківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Шрамківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040210160091887 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | кінець 17 століття |
| Населення | 453 (на 2009 рік) |
| Площа | 2,94 км² |
| Поштовий індекс | 19825 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°2′59″ пн. ш. 32°13′41″ сх. д. / 50.04972° пн. ш. 32.22806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 114 м[1] |
| Водойми | річка Чумгак |
| Відстань до обласного центру | 68,6 (фізична) км[2] |
| Найближча залізнична станція | Драбове-Барятинське |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шрамківка |
| Карта | |
  Свічківка | |
 Свічківка | |
| Мапа | |
 | |
Сві́чківка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Розташоване на річці Чумгак за 12 км від селища Драбів та за 12 км від залізничної станції Драбове-Барятинське. Населення — 453 чоловіка (на 2009 рік).
Село виникло наприкінці XVII століття. Син колишнього Лубенського полковника Леонтія Свічки — Василь Леонтійович у 1706 році викупив «землі понад річкою Чумгак». Його син Іван Васильович розширив володіння захопленням прилеглих земель. Точна дата заснування поселення невідома. Але в «Щоденних записах» Якова Марковича, володаря маєтностей в сусідньому селі Перервинці, було зроблено запис 18 серпня 1731 року:
«…їздив із Перервинець до хутора Свіччиного, бачив косарів, які наше сіно косили».
Іван Свічка помер бездітним, і Свічківська маєтність перейшла двом його сестрам: Катерині, яка була одружена з М. І. Юркевичем, та Домнікії, яка була одружена з І. А. Олександровичем. Обидва ці поміщики мали тут свої приїжджі двори-садиби. В «Описах Київського намісництва» за 1781 рік Свічківка записана «слободою».
На початку XIX століття Олександровичі назавжди оселилися в своєму маєтку, а замість Юркевичів володарем другої частини Свічківки став ротмістр Піщанський.
Село Свічківка є на мапі 1816 року.[3]
1803 року коштом поміщика В. І. Олександровича збудовано Миколаївську[4][5] цегляну церкву. Завдяки відставному полковнику І. І. Фабріціусу, якого вибрали церковним старостою, парафіяни зібрали на будівництво нової церкви близько 8 000 карбованців. Пізніше, завдяки тому, що І. І. Фабріціус з 1886 року по 1889 рік був головою Пирятинської земської управи, останнє виділило ще 4 000 карбованців позички на будівництво Свічківської церкви. П'ятиглава церква, з дзвіницею і сторожкою, освячена 18 травня 1887 року.
Під час примусової колективізації у 1928 році було створено перший колгосп «Червоний сніп».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках.
В період Радянсько-німецької війни 243 жителі села воювали на фронтах, з них 115 нагороджено бойовими орденами й медалями. На увічнення пам'яті 159 односельців, які загинули в роки війни, споруджено пам'ятник.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 842 особи, тут була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Фрунзе, за яким було закріплено 2,9 тисяч га землі, в тому числі 2,6 тисячі га орної. Напрям господарства був зерно-буряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. На той час в селі працювали середня школа, де навчалося 273 учні, клуб на 150 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 14 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, побутовий комбінат, філія зв'язну, ощадна каса, 4 магазини.
Після реформування АПК на розпайованих землях створено сільськогосподарське підприємство агрофірму ТОВ «Баришівська зернова компанія, інвестором якої є американська компанія «Харвест». Працюють також два фермерські господарства.
З об'єктів соціальної сфери працює навчально-виховний комплекс загальноосвітньої школи I—III ступенів, дошкільний заклад, сільський клуб, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, бібліотека, 4 магазини приватних підприємців, поштове відділення, філія «Ощадбанку».
У 2006 році село було газифіковано на кошти жителів.
На хуторі Кохнівка[6][7] (нині в складі села) народився Григорій Костянтинович Ходоровський (1853—1927) — український піаніст, композитор і педагог.
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 671 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 490-491 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 24 жовтня 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
 Населені пункти Драбівського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | Ашанівка · Бондарівка · Вишневе · Драбове-Барятинське · Квітневе · Козорізи · Кононівка · Рецюківщина · Червона Дача |
| Села | Безбородьки · Безпальче · Бирлівка · Білоусівка · Богданівка · Бойківщина · Великий Хутір · Вершина-Згарська · Гай · Гречанівка · Демки · Жорнокльови · Золотоношка · Кантакузівка · Ковалівка · Ковтунівка · Козаче · Коломиці · Кононівка · Криштопівка · Левченкове · Мехедівка · Митлашівка · Михайлівка · Мойсівка · Нехайки · Новомиколаївка · Олімпіадівка · Остапівка · Павлівщина · Перервинці · Перше Травня · Погреби · Привітне · Рождественське · Свічківка · Степанівка · Тополі · Хомівщина · Шрамківка · Яворівка |
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |