Танкер
Та́нкер (рос. нефтеналивное судно, танкер; англ. oil tanker, oil carrying vessel, нім. Rohöltanker m) — морське та річкове судно для транспортування нафти і нафтопродуктів наливом. Також танкери використовуються для перевезення газу (газовози).
Газ, що випаровується під час перевезення, використовують як паливо для корабля. Щодо будови ємностей — вони виглядають на зразок термоса, це потрібно, щоб рідина всередині якомога менше розігрівалася. Випаровування скрапленого газу всередині закритої посудини призводить до підвищення тиску й, як наслідок, до вибуху.
Історія[ред. | ред. код]
До появи наливних суден нафту перевозили морем у бочках чи цистернах. Перше морське перевезення нафти з Баку до Астрахані (у цистернах) здійснив 1873 р. астраханський купець М. Артем'єв. Ідея нафтоналивного судна належить російському «олігонафту», купцю та інженерові Віктору Рагозіну.
Перший у світі залізний танкер-пароплав «Зороастр» збудований 1877 р. на шведській судноверфі на кошти братів Нобелів. Цей танкер і започаткував наливний спосіб перевезення гасу й нафти.
У 1883 році в конструкції нафтоналивних танкерів відбувся великий крок вперед. Працюючи в компанії Нобеля, полковник Генрі Ф. Свен (Henry F. Swan) розробив серію з трьох танкерів Нобеля. Замість одного або двох великих вантажних танків, Свен розмістив кілька танків по ширині і довжині судна. Трюми були розташовані в ряд і розділялися на секції лівого і правого бортів поздовжньою перебіркою. Недоліком більш ранніх моделей було те, що вільна поверхня рідинного вантажу, внаслідок бовтання нафти з боку в бік могла привести до перевертання судна. Поділ танків судна на невеликі резервуари практично ліквідував проблему вільних поверхонь. Підхід, який був вперше використаний у Свенових танкерах «Блиск» (Blesk), «Люмен» (Lumen) і «Люкс» (Lux) є універсальним і сьогодні.
Сучасні танкери[ред. | ред. код]
Корпус танкера поділений на ряд відсіків (танків), які заповнюють наливом. Об'єм одного танка 600—1500 куб.м.
Категорії танкерів — в залежності від дедвейта:
- GP — малотоннажні танкери (6000-16499 т);
- GP — танкери загального призначення (16500-24999 т);
- MR — середньотоннажні танкери (25000-44999 т);
- LR1 — oiler — великотоннажні танкери 1 класу (45000-79999 т);
- LR2 — великотоннажні танкери 2 класу (80000-159999 т);
- VLCC — великотоннажні танкери 3 класу (160000-320000 т);
- ULCC — супертанкери (понад 320000 т);
Після резонансних аварій в кінці 20 ст. всі сучасні танкери робляться з подвійною обшивкою.
Найбільшим у світі на сьогодні є норвезький супертанкер Knock Nevis, побудований в 1981 р. Це і найбільший у світі корабель.
Клас | Довжина | Мідель | Осадка | Типовий мінімальний дедвейт | Типовий максимальний дедвейт |
---|---|---|---|---|---|
Seawaymax | 226 м | 24 м | 7,92 м | ||
Panamax | 294,1 м | 32,3 м | 12 м | ||
Афрамакс | |||||
Suezmax | 16 м | ||||
VLCC (Malaccamax) | 470 м | 60 м | 20 м | ||
ULCC |
Спеціальні системи танкера[ред. | ред. код]
Спеціальні системи танкера: Вантажна система, Зачисна система, Баластова система, Газовідвідна система, Система підігріву вантажу, Система інертних газів, Система миття танків, Система вентиляції, Система зрошення палуби.
Вантажна система танкера є основною на наливному судні, вона призначена для приймання і викачування вантажу. Включає в себе вантажні насоси (зазвичай відцентрові), трубопроводи, компенсатори, арматуру, приймальні пристрої в танках, розподільні пристрої (маніфольди). Насоси вантажної системи працюють при видачі вантажу, усе інше обладнання – і при видачі, і при прийнятті. Вантажні насоси можуть також перекачувати вантаж усередині судна, брати участь у мийці танків. Зачисна система. Дублює майже повністю вантажну систему, але має діаметри труб і арматури в 2 – 3 рази меншого розміру, а насоси об'ємного типу.
Вантажна система танкера[ред. | ред. код]
Вантажна система танкера є основною на наливному судні, вона призначена для приймання і викачування вантажу. Містить вантажні насоси (зазвичай відцентрові), трубопроводи, компенсатори, арматуру, приймальні пристрої в танках, розподільні пристрої (маніфольди). Насоси вантажної системи працюють при видачі вантажу, усе інше обладнання — і при видачі, і при прийнятті.
Танкери споряджуються кільцевою або лінійною вантажною системою.
Переважна більшість сучасних нафтоналивних танкерів будується з лінійною вантажною системою, яка простіше і дешевше кільцевої, дозволяє перевозити кілька сортів вантажу, зручна при кормовому розташуванні вантажного насосного відділення і використанні відцентрових насосів. Вантажні танки поділяються на 2 — 4 групи, кожна з яких розрахована на перевезення одного сорту вантажу. До кожної групи з насосного відділення прокладена вантажна магістраль з вантажними відростками на кожний танк. Кількість вантажних відцентрових насосів відповідає числу груп танків. Забезпечується взаємозамінність насосів з допомогою прокладених між магістралями подвійних клінкетів.
Зачисна система танкера[ред. | ред. код]
Система миття танків служить для видалення з танків залишків вантажу й очищення їх поверхні перед зміною вантажу, оглядом або ремонтом. Миття танків потрібно також перед прийманням у них чистого баласту.
Миття танків від залишків на танкерах, що перевозять нафту і продукти її перероблення, є обов'язковою умовою нормального технологічного процесу вантажоперевезень. Миття здійснюється з метою: — підготовки танкера до баластного переходу; — видалення з танків відкладів залишків вантажу та іржі в профілактичних цілях і під час оглядів танків; — підготовки судна до ремонту; — перед зміною вантажу.
Система вентиляції[ред. | ред. код]
Система вентиляції призначена для подачі в танки чистого повітря замість будь-яких газів, що ускладнюють дихання, небезпечних для здоров'я людей або вибухонебезпечних.
Система зрошення палуби[ред. | ред. код]
Система зрошення палуби служить для охолодження палуби при нагріванні її сонцем з метою зниження втрат від випаровування вантажу. На танкерах є системи, які, будучи загальносудновими, можуть бути задіяні в експлуатації посудин і систем вантажного комплексу. Такі системи бувають або спільними для всього судна, наприклад системи виявлення і гасіння пожеж, або є резервними по відношенню до якогось компоненту спеціальної системи, наприклад, насосам подачі забортної води до системи інертних газів. Такі системи в даній роботі не розглядаються.
Взаємозаміна систем танкера[ред. | ред. код]
Вантажні, зачисні й баластні системи виконують подібні функції, доповнюють, а іноді й замінюють одна одну. Тому доцільно їх розглядати паралельно. До того ж вимоги, які ставляться до цих систем, у своїй більшості збігаються. Вантажна система повинна забезпечувати: – проведення вантажних операцій закритим способом (при задраєних горловинах і оглядових люках); – видачу та прийняття від несуднових засобів вантажу з будь-якого борту, з корми, а іноді й з носа судна; – перекачування вантажу між танками і групами танків; – прийняття баласту в вантажні танки як самопливом, так і насосами, а також перекачування його між танками; – видалення баласту; – поєднання вантажних і баластних операцій; – можливість промивання трубопроводів і насосів; – можливість використання системи для миття танків сирою нафтою і водою.
Інертизація танка[ред. | ред. код]
Інертизація танка — створення безпечного газового простору в танкері. Здійснюється шляхом використання інертних газів. Як останні використовують: — газ, що складається з очищених і охолоджених газів парових котлів; — газ, отриманий у спеціальному автономному газогенераторі, встановленому на танкері; — газ, зазвичай азот, що поставляється на судно в балонах. Використовують два способи інертизації танкерів: розведення (пожежо- і вибухобезпечного газового середовища) і заміщення (вказаного середовища).
Система інертних газів використовується на танкерах для витіснення з вантажних і відстійних танків вибухонебезпечних газоповітряних сумішей і підтримання в них атмосфери з низьким вмістом кисню, при якому виключено виникнення вибуху та пожежі. йманням у них чистого баласту.
Газовідвідна система[ред. | ред. код]
Газовідвідна система призначена для запобігання підвищенню тиску або вакууму в танку вище допустимого, оскільки це може призвести до деформації або руйнування стінок вантажної місткості. Розрізняють «велике дихання» – виникнення в танку тиску/вакууму при навантажувально-розвантажувальних і баластних операціях та «мале дихання» – зміна тиску газоповітряного середовища при температурних коливаннях зовнішнього повітря, які найчастіше відбуваються при зміні часу доби.
Система підігріву вантажу[ред. | ред. код]
Деякі сорти рідких вантажів мають більшу в'язкість і температуру застигання та їх неможливо або важко викачати з танків. Для деяких вантажів потрібна підтримка певного температурного режиму під час транспортування. Для цього на танкерах існують трубні теплообмінні системи, через які прокачується теплоносій.
Див. також[ред. | ред. код]
- Нафтоналивні танкери
- Танкери для зріджених газів
- Кофердам (суднобудування)
- Витік нафти з танкера Ексон Вальдез
- Водний транспорт нафти і газу
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу: навч. посіб. / Л. Н. Ширін, О. В. Денищенко, С. Є. Барташевський, Є. А. Коровяка, В. О. Расцвєтаєв ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Дніпровська політехніка». — Дніпро: НТУ «ДП», 2019. — 203 с.
- Білецький В. Ф. Основи транспорту природних вуглеводнів = Fundamental of natural hydrocarbons transport : навч. посібник / В. С. Білецький, М. І. Фик ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : НТУ "ХПІ", 2019. – 274 c.
- Encyclopædia Britannica (1911). Petroleum. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 21 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 316—322. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
- Encyclopædia Britannica (1911). Ship. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 24 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 881—889. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
- Hayler, William B.; Keever, John M. (2003). American Merchant Seaman's Manual. Centerville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 0870335499.
- Central Intelligence Agency. CIA World Factbook 2008. New York: Skyhorse Publishing. ISBN 1602390800. Процитовано 27 лютого 2008.
- Turpin, Edward A.; McEwen, William A. (1980). Merchant Marine Officers' Handbook (вид. Fourth Edition). Centreville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 37812421.
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: довжина (довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Танкер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Танкерні судна (танкери) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 389. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Фотогалерея супертанкерів
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tanker |
- [1] Shipbroker
- [2] Shipphoto
- ship-photos.de: Categorized ship photos.
- [3] Poten & Partners: A collection of articles relating to tankers
- [4] Pictures of wine tankers
- [5] Picture of Navigator A
- [6] Shipbroker
Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]
- https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchCode=LCCN&searchArg=2011009983&searchType=1&permalink=y
- https://guides.loc.gov/oil-and-gas-industry/midstream/modes
- https://www.americangeosciences.org/geoscience-currents/transportation-oil-gas-and-refined-products
- https://www.petro-online.com/news/fuel-for-thought/13/breaking-news/is-oil-transport-by-water-safe/36551
|