ТЕП75

ТЕП75
ТЕП75-0001
Основні дані
Рік будування	1976
Країна будування	СРСР
Завод	Коломенський завод
Разом побудовано	2
Країни експлуатації	СРСР
Залізниця	Жовтнева залізниця
Роки експлуатації	1976—1991, 1976—1996
Ширина колії	1520 мм
Рід служби	Пасажирський, дослідний
Технічні дані
Конструкційна швидкість	160 км/год
Осьова формула	3О−3О
Довжина локомотива	21700 мм
Ширина	3200 мм
Висота	5060 мм
Робоча маса	147 т
Навантаження від рушійних осей на рейки	24,5 т
Повна колісна база	16 850 мм
Тип дизеля	1Д49
Потужність дизеля	6000 к. с.
Тип ТЕД	ЕД-127
Підвішування ТЕД	опорно-рамне
Діаметр коліс	1220 мм
Сила тяги тривалого режиму	18000 кгс
Швидкість тривалого режиму	70 км/год
Дотична потужність	4660 к.с.
Запас пального	6000 кг
Запас піску	800 кг
Запас води	1103 кг
Запас мастила	1300 кг

ТЕП75 (Тепловоз з Електричною передачею, Пасажирський, розроблений в 1975-му) — радянський дослідний тепловоз, побудований Коломенським заводом.

На початку 1976 Коломенський завод побудував перший дослідний тепловоз серії ТЕП75. Він мав замінити на неелектріфікованних лініях двосекційні тепловози 2ТЕП60. Керував розробкою тепловоза головний конструктор заводу з локомотивобудування Хлєбніков.

Опис[ред. | ред. код]

Кузов тепловоза ТЕП75 загалом повторював форму кузова тепловоза ТЕП70, починаючи з номера № 0008 (серійних зразків). Візки, спроектовані для ТЕП75, були згодом застосовані на тепловозі ТЕП70. Привід від тягових електродвигунів до колісних пар тепловоза здійснювався через порожнистий карданний вал і центровані муфти.

У кузові тепловоза на піддизельній рамі встановлений дизель-генератор 20ДГ, який складається з чотиритактного дизеля з V-подібним розташуванням циліндрів 1Д49 з двоступінчатим газотурбінним наддувом і тягового агрегату А-713У2, вали яких з'єднані між собою пластинчастою муфтою. Дизель двадцятициліндровий, потужністю 6000 к.с. (4413 кВт) при 1100 об/хв.

Тяговий агрегат А-713У2 складається з тягового синхронного генератора з номінальною потужністю 4060 кВт і синхронного генератора енергопостачання вагонів потужністю 810 кВт (напруга 1160 В, струм 2X215 А). Агрегат виготовлений Харківським заводом «Електроважмаш». Тягові електродвигуни ЕД-127 номінальною потужністю 586 кВт. Силовою схемою тепловоза була передбачена одна ступінь ослаблення збудження електродвигунів.

На ТЕП75 як і на ТЕП70 застосоване централізоване повітропостачання.

Напруга кіл управління і освітлення — 110 В постійного струму. Для пуску двигуна використовувався стартер-генератор ПСГУ2 потужністю 50 кВт і напругою 110 В в генераторному режимі.

Напруга кіл керування 110 В. Компресор ПК-5,25 продуктивністю 2,9 м³/хв приводився в дію електродвигуном постійного струму П2К-02 потужністю 25 кВт.

Випробування[ред. | ред. код]

Тепловоз з номером 0001 1976 випробувався на ділянці Голутвін — Озери. Всесоюзний науково-дослідний тепловозний інститут випробував екіпажну частину. За результатами випробувань було визначено оптимальне розташування гідравлічних гасителів вертикальних коливань другого ступеня ресорного підвішування і необхідні характеристики гасителів. 1977 той же тепловоз випробовувався на швидкісній ділянці Бєлорєченськ — Майкоп Північно-Кавказької залізниці.

Експлуатація[ред. | ред. код]

1979 тепловоз надійшов для експлуатації в локомотивне депо Ленінград — Варшавський. Пізніше туди ж надійшов ТЕП75-0002. На ньому проводили випробування по впливу однопровідної схеми електроопалення поїзда на систему автоблокування.

Результат[ред. | ред. код]

Осьове навантаження досягло неприпустимих значень для пасажирської машини з високою конструкційною швидкістю. У зв'язку з цим робота над шестивісним тепловозом була припинена. Розпочали проектування тепловоза з дизельним двигуном потужністю 6000 к.с. і восьмивісним екіпажем.

Посилання[ред. | ред. код]

• Фотографії тепловоза(рос.)
• Дослідні тепловози ТЕП75(рос.)
• Технічні характеристики(рос.)

п о р Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991) Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941) Да (1942-46) • Дб (1944-45) Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) 1 • ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) 1 • ТУ6 (1968—1971) 1 • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) 1 • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) 1 • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) 1 • ТУ6П (1978—1988) 1 • 2ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) 4, 1520 мм • ТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) 1 • ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) 1 • ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) 1, 2 • ТУ8Г (з 1988) 1, 3 • ТУ8П (з 1988) 1, 3 • ТУ10 (з 2010) 1 Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.