УТ-1 (літак)
УТ-1 (літак) | |
---|---|
УТ-1/АІР-14 | |
Призначення: | навчально-тренувальний, зв'язковий літак, легкий штурмовик |
Перший політ: | 1936[1] |
Прийнятий на озброєння: | 1936 |
Знятий з озброєння: | кінець 1940-их |
Розробник: | ДКБ ім. Яковлєва |
Конструктор: | Яковлєв Олександр Сергійович і ДКБ ім. Яковлєва |
Максимальна швидкість (МШ): | 241[1] км/год |
Дальність польоту: | 670[1] км |
Практична стеля: | 5000[1] м |
Довжина: | 5,75[1] м |
Висота: | 2,34[1] м |
Розмах крила: | 7,30[1] м |
Площа крила: | 9,58[1] м² |
Шасі: | не вбирається |
Двигуни: | 1 × М-11Е або М-11 |
Тяга (потужність): | 150 або 100 к.с. |
Гарматне озброєння: | 2 × 7,62-мм ШКАС або 4 x НАР |
Боєзапас: | 450 патронів ШКАС |
УТ-1 (літак) у Вікісховищі |
УТ-1 (рос. Учебно-Тренировочный-1) — радянський навчально-тренувальний літак, створений в ДКБ ім. Яковлєва. Використовувався для підготовки пілотів високої кваліфікації в мирний час. У роки війни близько 50 літаків були озброєні 1-2 кулеметами та підвісками для 2-4 невеликих бомб або реактивних снарядів РС-82. Цей штурмової варіант називався УТ-1б, застосовувався на півдні радянсько-німецького фронту.
В 1930-і роки льотчики проходили навчання в аероклубах Тсоавіахіму на двомісних навчальних літаках По-2 та УТ-2. Для підвищення якості льотної підготовки та майстерності пілотів були потрібні більш швидкісні літаки, що призвело до появи навчально-тренувального літака УТ-1. При розробці літака перед конструкторами було поставлено завдання: домогтися максимально можливої швидкості при мінімальних масі, габаритах та потужності двигуна.
УТ-1 був вільнонесним низькопланом, мав ретельно закапотоване шасі, що не прибирається. Державні випробування УТ-1 з двигуном М-11 потужністю 100 кінських сил, що проводилися 1936 року, показали хороші льотні дані. Восени 1936 року одразу на двох заводах розпочалося серійне виробництво літаків.
УТ-1 був близький за якістю пілотування до винищувача І-16 та вимагав від льотчиків ретельної підготовки, за що цю машину називали «аероклубним винищувачем». Літак спочатку створювався як перехідний до І-16 від двомісного навчального швидкісного УТ-2. До польотів на УТ-1 допускалися лише льотчики-інструктори та спортсмени високої кваліфікації.
Основною проблемою літака була нестійкість в деяких режимах польоту. Для її усунення 1939 року провели модернізацію: подовжили моторамою, вирівнявши тим самим центрування та змістивши центр тяжіння вперед, а також допрацювали гвинтомоторну групу, яка дозволила виконувати перевернутий політ. Після внесення цих змін пілотажні якості УТ-1 залишалися неперевершеними аж до 50-х років. Втім, зіркоподібна форма двигуна заважала розвивати швидкість, що примусило створити кілька модифікацій літака УТ-1.
Літаки брали активну участь у повітряних парадах та змаганнях з вищого пілотажу, багато разів ставали переможцями у конкурсах. На УТ-1 було встановлено 6 світових рекордів швидкості, дальності та висоти польоту. Машини УТ-1 також використовувалися для підготовки льотчиків-винищувачів, що дозволяло також економити паливо та ресурси бойових літаків. Дня відпрацювання навичок стрільби в повітрі на УТ-1 встановлювалися синхронні кулемети ШКАС.
У роки Німецько-радянської війни УТ-1 використовувався як легкий штурмовик. На машинах в польових умовах встановлювалися два кулемети ШКАС, або під крилом, біля стійок шасі, або на крилі, а також попарно чотири снаряди PC. 23 травня 1942 року відбувся перший бойовий виліт УТ-1 під час оборони Севастополя (всього ж до 1 липня 1942 року було виконано 778 вильотів). У серпні та вересні літаки вели бої на Кавказі. У боях за Новоросійськ було виконано 517 бойових вильотів (з них 335 нічних). Дії УТ-1 дозволили сповільнити німецький наступ на Кавказ.
Всього випустили 1256 літаків, у тому числі 15 серійних машин 1938 року побудували на дослідному заводі ОКБ Яковлєва ГАЗ-115. Зі складу ВПС СРСР літак вивели в кінці 1940-х, замінивши на Як-11. До наших днів збереглися кілька екземплярів, якщо не вважати створені в 1990-і роки точні копії УТ-1.
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |