Капська колія

Капська колія — вузькоколійна залізниця із шириною колії 1067 мм (3 фути 6 дюймів). Загальна довжина залізниць із цією колією 112 000 км. Спочатку використовувались конкою. З середини ХІХ сторіччя мали широкий вжиток у британських колоніях та Японії. З початку ХХ сторіччя широко застосовувались у трамвайних мережах.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше історично зафіксовано цю ширину колії використали на залізниці Дербі-канал, Англія, побудовану під використання конкою у 1795.

У 1862 році норвезьким інженером Карлом Абрахамом Піхлом, була відкрита лінія Рерусбанен (Rørosbanen), з шириною колії 1,067 мм[1].

У 1865, була побудована Queensland Rail, під керівництвом ірландського інженера Авраама Фіцгіббона і інженера-консультанта Чарльза Фокса.

У 1868, Чарльза Фокса запрошено до проектування залізниці у Коста-Риці з шириною колії 3 ft 6 in.

у 1871, були відкриті у Канаді Toronto, Grey and Bruce Railway та Toronto and Nipissing Railway.

У 1872, була відрита перша залізниця з шириною колії 3 ft 6 in в Японії.

1 січня 1873, була відкрита перша лінія з шириною колії в Новій Зеландії, побудована британською фірмою John Brogden and Sons. Раніше побудовані ділянки стандартної колії 4 ft 8 1⁄2 in (1435 мм) були незабаром перешиті на Капську колію.

Також у 1873 Капська колонія прийняла стандарт 3 ft 6 in. [2][3]

Після 1876

[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття було побудовано велика кількість трамвайних мереж з шириною колії 3 ft 6 in у Великій Британії та Нідерландах.

Назви по країнах

[ред. | ред. код]

Колія Блекінге

[ред. | ред. код]

У Швеції колія має назву Блекінге, через те що в цій провінції залізничні колії мають ширину 3 ft 6 in.

Капська колія

[ред. | ред. код]

Назва Капська колія походить від Капської колонії, в якій стандарт 3 ft 6 in було прийнято в 1873 році. Термін капська колія крім української та російської мов вживано в англійській — Cape Gauge, голландській — kaapspoor, німецькій — kapspur, норвезькій — kappspor і французькій — voie cape. З 1960, змінена ширина колії в ПАР — 1065 мм замість 1067 мм[4]

Колія CAP

[ред. | ред. код]

Колію іноді називають CAP колія на честь Carl Abraham Pihl[en].[5].

Колоніальна колія

[ред. | ред. код]

У Новій Зеландії має назву колоніальна колія[6][7]

3 ft 6 in або середня колія

[ред. | ред. код]

В Австралії, зазвичай, використовується британський термін 3 фути 6 дюймів (3 ft 6 in). В деяких австралійських виданнях використовується термін середня колія (medium gauge),,[8] проте в тих штатах, де стандартна колія 4 ft 8 1⁄2 in (1,435 mm) є нормою, колію (3 ft 6 in) іменують вузькою колією.

Колія Кіокі

[ред. | ред. код]

У Японії колія має назву kyōki (яп. 狭軌), що має значення вузька колія.

Застосування

[ред. | ред. код]
Країна/Територія Примітки
Ангола Деякі ділянки перешиті з колії 2ft (610 мм) та 1,000 mm (3 ft 3 3⁄8 in). Деякі ізольовані.
Австралія Довжина medium gauge в Австралії складає 15160 km, з них у Новому Уельсі колишня Zig Zag Railway, у Квінсленді — 8313 km, у Південній Австралії: ізольовані Port Lincoln network та Pichi Richi Railway Preservation Society, у Тасманії — 632 km, є окремі ділянки у Західній Австралії, у Північній Австралії — закриті,.
Барбадос

Залізниці Барбадосу перешита з 2ft 6in (​762 мм) (закрита)

Ботсвана Botswana Railways має 888 km колії ширини 3ft 6in.
Канада Західна частина New Brunswick Railway була перешита у 1880-х; Newfoundland Railway до закриття лінії у вересні 1988, та Prince Edward Island Railway від перешиття у 1930 коли була з'єднана поромом з рештою мережі Північної Америки, до закриття у грудні 1989.
Китай Південно-Маньчжурська залізниця — побудована шириною — 1,520 мм (4 ft 11 27⁄32 in), як частина Китайсько-Східної залізниці, але після перемоги Японії у російсько-японській війні 1904–1905, була перешита на 1,067 mm (3 ft 6 in), що діє і до початку ХХІ стоіччя[9]
Коста-Рика Операції залізничної мережі Коста-Рики були припинені після землетрусу 1995. Проте станом на 2013, деякі приміські лінії діють.
Демократична Республіка Конго Довжина 3 ft 6 in колії — 3621 km (з них 858 км —— електрифіковано). Частина ліній перешито з 1,000 mm (3 ft 3 3⁄8 in) та 2 ft 6 in (762 mm)
Еквадор Empresa de Ferrocarriles Ecuatorianos має довжину 965 km[10]
Естонія Талліннський трамвай довжина колії — 38 km
Гана Ghana Railway Corporation — 935 km
Гаїті Saint-Marc line (закрита)
Гондурас
Гонконг Гонконзький трамвай
Індонезія 5961 km.[11] Наймасовіша ширина колії в Індонезії.
Ірландія
Острів Мен Snaefell Mountain Railway
Японія 22301 km[12] Найпоширеніша ширина колії в Японії, використовується на всіх лініях окрім Сінкансен, де використовується стандартна колія.
Малаві 797 km з колією 3 ft 6 in.
Мозамбік Portos e Caminhos de Ferro de Moçambique має 2,983 km колії 3 ft 6 in.
Намібія TransNamib має 2,883 km колії 3 ft 6 in перешитих з колії 600 мм.
Нідерланди Декілька трамвайних мереж (всі не діючі)
Нова Зеландія 3900 km стандартизовано Public Works Act 1870[13]
Нікарагуа 373 km до закриття мережі у 1993. Всі рейки демонтовано.
Нігерія Nigerian Railway Corporation має ізольовану мережу завдовжки 3505 км одноколійної залізниці з шириною колії 3 ft 6 in.
Норвегія У 1862 році норвезьким інженером Карлом Абрахамом Піхлом, була відкрита лінія Рерусбанен (Rørosbanen), з шириною колії 1,067 мм[1]
Панама Panama Tramways Company (1913–1917) та Panama Electric Company (1917–1941).[14]
Філіппіни Philippine National Railways має 1140 km має на острові Лузон; з 1907-85 Panay Railways мала 117 км на острові Панай і у 1911-41 57 km на Себу
Республіка Конго Конголезька океанічна залізниця має 502 km колії.
Росія Сахалінська залізниця – з 2010 перешивається на російську колію
Сьєрра-Леоне 84 км з шириною колії 3 ft 6 in.
Південна Африка Близько 20,500 km.[15][16] Gautrain завдовжки (80 km) було перешито на стандартну колію.
Південний Судан Ізольована, 248 km
Судан Ізольована 4725 km
Свазіленд 301 km, вантажна
Швеція Декілька було у ХІХ сторіччі, наразі всі закриті або перешиті
Тайвань 1097 km (Taiwan Railways Administration)
Танзанія З Дар-ес-Саламу до кордону з Замбією (тільки TAZARA Railway, решта залізниць має ширину колії 1000 mm.)
Туреччина Chemin de Fer Moudania Brousse
Залізничний транспорт Великої Британії
США
Венесуела Велика Венесуельська залізниця
Замбія Залізничні системи Замбії
Зімбабве Національні залізниці Зімбабве

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bjerke, T. & Holom, F. (2004) Banedata 2004. Hamar/Oslo: Norsk Jernbanemuseum & Norsk Jernbaneklubb. p. 98
  2. Ransom, P.J.G. (1996). Narrow Gauge Steam. Oxford Publishing Co. с. 107. ISBN 0-86093-533-7.
  3. Griffiths, Ieuan Ll; Rowland, Susan (1994). The Atlas of African Affairs. Routledge. с. 168. ISBN 0-415-05488-5.
  4. South African Railways Index and Diagrams Electric and Diesel Locomotives, 610 mm and 1065 mm Gauges, Ref LXD 14/1/100/20, 28 January 1975, as amended
  5. Bergh, Trond (2001). Backwardness for ever: Norwegian railway engineers and the narrow gauge, light railway system. EBHA Conference 2001: Business and Knowledge A1: Knowledge as platform for strategy: page 15. {{cite journal}}: |page= має зайвий текст (довідка)
  6. Evening Post, Issue 71, 12 May 1874, Page 2. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
  7. Track Gauges and Railway Construction (Part 1). Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 19 лютого 2015.
  8. [1] [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.] Adoption of the 3ft. 6ins. gauge for Queensland railways (1983)
  9. Railway and Locomotive Engineering, vol. 26 (1913), pp. 91–92
  10. CIA World Factbook, Ecuador. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
  11. CIA World Factbook, Indonesia. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2009.
  12. CIA World Factbook, Japan. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 19 лютого 2015.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Morrison, Allen (1 лютого 2008). The Tramways of Colombia / Panama. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  15. Spoornet (Transnet's predecessor), Manual for Track Maintenance, July 2000, http://www.spoornet.co.za/SpoornetWebContentSAP/documents/track_maintenance.pdf [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
  16. Transnet Annual Report 2010, Operational Review, http://www.overendstudio.co.za/online_reports/transінськлхаnet_ar2011/op_freight.php[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]