Капська колія
Капська колія — вузькоколійна залізниця із шириною колії 1067 мм (3 фути 6 дюймів). Загальна довжина залізниць із цією колією 112 000 км. Спочатку використовувались конкою. З середини ХІХ сторіччя мали широкий вжиток у британських колоніях та Японії. З початку ХХ сторіччя широко застосовувались у трамвайних мережах.
Вперше історично зафіксовано цю ширину колії використали на залізниці Дербі-канал, Англія, побудовану під використання конкою у 1795.
У 1862 році норвезьким інженером Карлом Абрахамом Піхлом, була відкрита лінія Рерусбанен (Rørosbanen), з шириною колії 1,067 мм[1].
У 1865, була побудована Queensland Rail, під керівництвом ірландського інженера Авраама Фіцгіббона і інженера-консультанта Чарльза Фокса.
У 1868, Чарльза Фокса запрошено до проектування залізниці у Коста-Риці з шириною колії 3 ft 6 in.
у 1871, були відкриті у Канаді Toronto, Grey and Bruce Railway та Toronto and Nipissing Railway.
У 1872, була відрита перша залізниця з шириною колії 3 ft 6 in в Японії.
1 січня 1873, була відкрита перша лінія з шириною колії в Новій Зеландії, побудована британською фірмою John Brogden and Sons. Раніше побудовані ділянки стандартної колії 4 ft 8 1⁄2 in (1435 мм) були незабаром перешиті на Капську колію.
Також у 1873 Капська колонія прийняла стандарт 3 ft 6 in. [2][3]
Наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття було побудовано велика кількість трамвайних мереж з шириною колії 3 ft 6 in у Великій Британії та Нідерландах.
У Швеції колія має назву Блекінге, через те що в цій провінції залізничні колії мають ширину 3 ft 6 in.
Назва Капська колія походить від Капської колонії, в якій стандарт 3 ft 6 in було прийнято в 1873 році. Термін капська колія крім української та російської мов вживано в англійській — Cape Gauge, голландській — kaapspoor, німецькій — kapspur, норвезькій — kappspor і французькій — voie cape. З 1960, змінена ширина колії в ПАР — 1065 мм замість 1067 мм[4]
Колію іноді називають CAP колія на честь Carl Abraham Pihl[en].[5].
У Новій Зеландії має назву колоніальна колія[6][7]
В Австралії, зазвичай, використовується британський термін 3 фути 6 дюймів (3 ft 6 in). В деяких австралійських виданнях використовується термін середня колія (medium gauge),,[8] проте в тих штатах, де стандартна колія 4 ft 8 1⁄2 in (1,435 mm) є нормою, колію (3 ft 6 in) іменують вузькою колією.
У Японії колія має назву kyōki (яп. 狭軌), що має значення вузька колія.
Країна/Територія | Примітки |
---|---|
Ангола | Деякі ділянки перешиті з колії 2ft (610 мм) та 1,000 mm (3 ft 3 3⁄8 in). Деякі ізольовані. |
Австралія | Довжина medium gauge в Австралії складає 15160 km, з них у Новому Уельсі колишня Zig Zag Railway, у Квінсленді — 8313 km, у Південній Австралії: ізольовані Port Lincoln network та Pichi Richi Railway Preservation Society, у Тасманії — 632 km, є окремі ділянки у Західній Австралії, у Північній Австралії — закриті,. |
Барбадос | Залізниці Барбадосу перешита з 2ft 6in (762 мм) (закрита) |
Ботсвана | Botswana Railways має 888 km колії ширини 3ft 6in. |
Канада | Західна частина New Brunswick Railway була перешита у 1880-х; Newfoundland Railway до закриття лінії у вересні 1988, та Prince Edward Island Railway від перешиття у 1930 коли була з'єднана поромом з рештою мережі Північної Америки, до закриття у грудні 1989. |
Китай | Південно-Маньчжурська залізниця — побудована шириною — 1,520 мм (4 ft 11 27⁄32 in), як частина Китайсько-Східної залізниці, але після перемоги Японії у російсько-японській війні 1904–1905, була перешита на 1,067 mm (3 ft 6 in), що діє і до початку ХХІ стоіччя[9] |
Коста-Рика | Операції залізничної мережі Коста-Рики були припинені після землетрусу 1995. Проте станом на 2013, деякі приміські лінії діють. |
Демократична Республіка Конго | Довжина 3 ft 6 in колії — 3621 km (з них 858 км —— електрифіковано). Частина ліній перешито з 1,000 mm (3 ft 3 3⁄8 in) та 2 ft 6 in (762 mm) |
Еквадор | Empresa de Ferrocarriles Ecuatorianos має довжину 965 km[10] |
Естонія | Талліннський трамвай довжина колії — 38 km |
Гана | Ghana Railway Corporation — 935 km |
Гаїті | Saint-Marc line (закрита) |
Гондурас | |
Гонконг | Гонконзький трамвай |
Індонезія | 5961 km.[11] Наймасовіша ширина колії в Індонезії. |
Ірландія | |
Острів Мен | Snaefell Mountain Railway |
Японія | 22301 km[12] Найпоширеніша ширина колії в Японії, використовується на всіх лініях окрім Сінкансен, де використовується стандартна колія. |
Малаві | 797 km з колією 3 ft 6 in. |
Мозамбік | Portos e Caminhos de Ferro de Moçambique має 2,983 km колії 3 ft 6 in. |
Намібія | TransNamib має 2,883 km колії 3 ft 6 in перешитих з колії 600 мм. |
Нідерланди | Декілька трамвайних мереж (всі не діючі) |
Нова Зеландія | 3900 km стандартизовано Public Works Act 1870[13] |
Нікарагуа | 373 km до закриття мережі у 1993. Всі рейки демонтовано. |
Нігерія | Nigerian Railway Corporation має ізольовану мережу завдовжки 3505 км одноколійної залізниці з шириною колії 3 ft 6 in. |
Норвегія | У 1862 році норвезьким інженером Карлом Абрахамом Піхлом, була відкрита лінія Рерусбанен (Rørosbanen), з шириною колії 1,067 мм[1] |
Панама | Panama Tramways Company (1913–1917) та Panama Electric Company (1917–1941).[14] |
Філіппіни | Philippine National Railways має 1140 km має на острові Лузон; з 1907-85 Panay Railways мала 117 км на острові Панай і у 1911-41 57 km на Себу |
Республіка Конго | Конголезька океанічна залізниця має 502 km колії. |
Росія | Сахалінська залізниця – з 2010 перешивається на російську колію |
Сьєрра-Леоне | 84 км з шириною колії 3 ft 6 in. |
Південна Африка | Близько 20,500 km.[15][16] Gautrain завдовжки (80 km) було перешито на стандартну колію. |
Південний Судан | Ізольована, 248 km |
Судан | Ізольована 4725 km |
Свазіленд | 301 km, вантажна |
Швеція | Декілька було у ХІХ сторіччі, наразі всі закриті або перешиті |
Тайвань | 1097 km (Taiwan Railways Administration) |
Танзанія | З Дар-ес-Саламу до кордону з Замбією (тільки TAZARA Railway, решта залізниць має ширину колії 1000 mm.) |
Туреччина | Chemin de Fer Moudania Brousse |
Залізничний транспорт Великої Британії | |
США | |
Венесуела | Велика Венесуельська залізниця |
Замбія | Залізничні системи Замбії |
Зімбабве | Національні залізниці Зімбабве |
- ↑ а б Bjerke, T. & Holom, F. (2004) Banedata 2004. Hamar/Oslo: Norsk Jernbanemuseum & Norsk Jernbaneklubb. p. 98
- ↑ Ransom, P.J.G. (1996). Narrow Gauge Steam. Oxford Publishing Co. с. 107. ISBN 0-86093-533-7.
- ↑ Griffiths, Ieuan Ll; Rowland, Susan (1994). The Atlas of African Affairs. Routledge. с. 168. ISBN 0-415-05488-5.
- ↑ South African Railways Index and Diagrams Electric and Diesel Locomotives, 610 mm and 1065 mm Gauges, Ref LXD 14/1/100/20, 28 January 1975, as amended
- ↑ Bergh, Trond (2001). Backwardness for ever: Norwegian railway engineers and the narrow gauge, light railway system. EBHA Conference 2001: Business and Knowledge A1: Knowledge as platform for strategy: page 15.
{{cite journal}}
:|page=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Evening Post, Issue 71, 12 May 1874, Page 2. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Track Gauges and Railway Construction (Part 1). Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ [1] [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.] Adoption of the 3ft. 6ins. gauge for Queensland railways (1983)
- ↑ Railway and Locomotive Engineering, vol. 26 (1913), pp. 91–92
- ↑ CIA World Factbook, Ecuador. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ CIA World Factbook, Indonesia. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2009.
- ↑ CIA World Factbook, Japan. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Morrison, Allen (1 лютого 2008). The Tramways of Colombia / Panama. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
- ↑ Spoornet (Transnet's predecessor), Manual for Track Maintenance, July 2000, http://www.spoornet.co.za/SpoornetWebContentSAP/documents/track_maintenance.pdf [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Transnet Annual Report 2010, Operational Review, http://www.overendstudio.co.za/online_reports/transінськлхаnet_ar2011/op_freight.php[недоступне посилання з липня 2019]