Renault

Renault
ТипПриватне акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняSA national à board of directorsd[1]
ГалузьАвтомобільна промисловість
Лістинг на біржіEuronext Paris: RNO
ГаслоPassion for life
(укр. Пристрасть до життя)
ISINFR0000131906
Попередник(и)Renault Brothersd і Louis Renault Automobile Companyd
Засновано1898
Засновник(и)Луї, Марсель та Фернан Рено
Штаб-квартираБулонь-Біянкур, (регіон Іль-де-Франс, Франція)
Територія діяльностіУвесь світ (134 країни)[2][3]
Очільник(и)Luca de Meod[4]
Члени правлінняClotilde Delbosd, José Vicente de los Mozosd, Laurens van den Ackerd, Frédéric Vincentd і Jean-Dominique Senardd
Ключові особиЛука де Мео (Генеральний директор)
ПродукціяАвтомобілі, автомобільні двигуни
Виторг▲52 376 000 000 € (2023)[5]
Операційний прибуток (EBIT)▲2 485 000 000 € (2023)[5]
Чистий прибуток▲2 198 000 000 € (2023)[5]
Активи▼118 319 000 000 € (31 грудня 2022)[6]
Власний капітал▼29 539 000 000 € (31 грудня 2022)[6]
Власник(и)Nissan, French Stated[7] і Mercedes-Benz Group
Співробітники180 000
Дочірні компаніїRenault
Alpine
Dacia
Renault Korea Motors
group.renault.com
Мапа
CMNS: Renault у Вікісховищі

Renault або Renault Group — найбільший французький виробник автомобілів та автоперевізників.[8] Це також найбільший автомобільний експортер країни, контрольований французьким урядом, і має один з найбільш впізнаваних брендів. Штаб-квартира компанії розташована в Булонь-Білланкур.[8] Компанія продає автомобілі під марками Alpine, Dacia, Renault і Renault Korea Motors.

Луї Рено разом зі своїми братами Марселем і Фернаном заснували компанію Renault Frères (Брати Рено) після того, як Луї побудував свій перший мікроавтобус у себе вдома.[8]

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія «Renault»

Заснування та ранні роки (1898—1918)

[ред. | ред. код]
Renault Voiturette, 1901

Луї Рено цікавився механічними пристроями і мав пристрасть до їх конструювання. 24 грудня 1898, напередодні Різдва, він побився об заклад, що сконструйований ним автомобіль підніметься крутим схилом вулиці Лепік на Монмартрі. Луї виграв парі завдяки своєму винаходу — механізму з прямою передачею. Це була перша система, що з'єднувала коробку передач із механізмом приводної осі безпосередньо карданним валом. Винахід запатентовано 9 лютого 1899[9][10]. Ланцюги й приводні ремені, які традиційно застосовувалися раніше, вмить застаріли. Усі тодішні виробники автомобілів намагалися запозичити цей винахід. Відтоді Луї Рено, сповнений пристрасті до винаходів та автоперегонів, був на крок попереду свого часу. Ця перемога принесла Рено 12 перших замовлень і створена ним компанія стрімко перейшла від масштабів малого виробництва до промислового.

  • Фактичною датою створення компанії є 1 жовтня 1898 року. Юридичною датою — 25 лютого 1899 року, коли компанію Renault Frères зареєстровано в Булонь-Біянкурі[9].
  • 1905 року завод у Біянкурі мав площу 22 000 м2, 400 верстатів і 800 робітників, які збирали близько 1 200 машин.
  • До 1914 р. його площа збільшилася вдесятеро.

Початок 20-х років та Друга світова війна

[ред. | ред. код]
Renault Celtaquatre, 1935

Після Першої світової війни завод постійно розвивався, адаптуючись до потреб масового виробництва.

  • 1922 року встановлено першу конвеєрну лінію механічного складання.
  • У 1929 модернізовано виробничу базу підприємства та вдосконалено методи виробництва.
  • Наприкінці 20-х років минулого століття Рено заснував близько 30 дочірніх компаній за межами Франції й вивів бренд на ринок Французької колоніальної імперії. На підприємствах Renault випускали автомобілі преміум-класу, такі як Nervastella, Vivastella і Vivasport. Торговельна мережа значно полегшила життя покупців, розробивши низку послуг з ремонту автомобілів, а також спростивши умови придбання машин.
  • У 1937 р. Рено випустив на ринок модель Juvaquatre, але її популяризації завадила війна. Компанія переживала кризу. Завод у Біянкурі бомбардували чотири рази.
  • У 1945 р. Renault націоналізували і назвали Regie Renault. Реструктуризована компанія сприяла відновленню Франції. Модель 4CV, яка таємно розроблялася під час окупації, продемонструвала амбіції компанії йти в ногу з новими економічними реаліями.
Renault Frégate, 1951

Повоєнний час (1946—1970)

[ред. | ред. код]
Renault 4CV, 1946

Після Другої світової модель 4CV стала уособленням демократичного суспільства, в якому кожен міг стати власником автомобіля.

  • У 1955 р., коли внутрішній ринок інтенсивно розвивався, керівництво вирішує експортувати кожну другу машину. Це ознаменувало початок підкорення світу брендом Renault, яке підтверджувалося ще й спортивними досягненнями.
  • У 1960-х рр. модель Renault 4 стала символом покоління. Це був популярний і доступний універсальний автомобіль, який полегшував повсякденне життя людей, допомагаючи їм здійснювати мрії.
  • Одночасно Renault випустила на ринок модель Estafette — мікроавтобус, що мав величезний успіх.
  • У 1965 р. компанія представила модель R16 — оригінальний автомобіль з точки зору дизайну, концепції і технічних рішень.
Renault Floride, 1958
Renault R8 Gordini, 1964

Від періоду розвитку до наших днів

[ред. | ред. код]

У 1970-і роки в компанії починається період бурхливого росту: з'являються нові заводи на півночі Франції, спільні підприємства Renault і Peugeot.

  • У 1972 р., зіткнувшись із жорстокою конкуренцією в Європі, компанія Renault випустила модель R5. Надзвичайно економний автомобіль з'явився дуже вчасно — напередодні паливної кризи. Модель Alpine Renault побила низку рекордів і виграла чемпіонат світу з ралі в 1973 р.
  • У середині 1980-х рр. Renault розробила новий концептуальний автомобіль Espace зі слоганом «Авто для життя». Футуристичний дизайн та багатофункціональність моделі Espace започаткували новий клас автомобілів — мінівен.
  • У 1988 р. компанія Renault випустила R19, що став популярним завдяки високим стандартам якості.
  • У 1990 р. модель Clio підтвердила успіх малолітражних автомобілів
  • У 1992 р. модель Twingo продемонструвала сміливий і творчий підхід до дизайну компанії Renault.

У серії мінівенів модель Scenic також відзначилася оригінальним дизайном. Це був перший у світі компактний сімейний мінівен, започаткований Renault.

  • У 1998 р., до сторіччя від дня заснування компанії, відкрито техноцентр Renault в м. Гіянкур, а також визначено цілі на XXI століття.

Renault активно розпочинає виробництво і продаж автомобілів за межами Європи. Впроваджуючи нову міжнародну концепцію в таких країнах, як Аргентина, Туреччина і Колумбія в 1970-х і 1980-х рр., компанія продовжує стратегію розширення.

  • У 1999 р. вона об'єднала зусилля з компанією Nissan. Це унікальний в автомобільній індустрії альянс, який ґрунтувався на взаємоповазі і використанні двостороннього досвіду.
  • Renault викупила акції компаній Dacia і Samsung у 1999 р. і стала міжнародною мультибрендовою групою.
  • У 2008 р. група Renault підписала стратегічне партнерство з російським виробником автомобілів «АвтоВАЗ».

Два роки потому альянс укладає угоду про співпрацю з концерном Daimler, ініціюючи багато спільних проектів. Група Renault розширила свою присутність у Північній Африці успішним запуском виробництва Renault Lodgy на новому і найбільшому в Африці заводі в м. Танжер. Після Марокко Renault відкриває завод в Алжирі.

Партнерство з автомобільною компанією Dongfeng ознаменувало початок промислової та комерційної історії в Китаї. З такими брендами, як Renault, Dacia, Renault Samsung Motors, а також Alpine і LADA, група Renault зарекомендувала себе справжнім міжнародним гравцем.

Одночасно з глобальною експансією компанії оновлено весь модельний ряд Renault.

  • У 2010 р. на Паризькому автосалоні бренд презентував модель DeZir — концепт-кар, який започаткував еру нового дизайну автомобілів Renault. Чуттєвість і турбота — так описують французький дизайн Renault.
  • З 2012 р. розпочалося виробництво лінійки електромобілів, включаючи модель Zoe.
  • У 2016 р. Mitsubishi Motors увійшов до альянсу Renault-Nissan.

Надходження від діяльності Groupe Renault за підсумками 2017 р. зросли на 14,7 % і становили 58,770 млн. євро. Загальносвітові продажі автомобілів, вироблених групою, зросли на 8,5 % і становили 3,76 млн. пасажирських та легких комерційних автомобілів[11][12].

Хронологія компанії

[ред. | ред. код]
  • 1898 — Луї Рено засновує компанію;
  • 1943 — завод Рено у Біянкурі піддався нападу вермахту;
  • 1944 — помер Луї Рено.
  • 2008 — Renault купила блокувальний пакет акцій ОАО «АвтоВАЗ» (25 %).
  • 2010 — На міжнародному автосалоні в Парижі Renault представляє DeZir: основоположника нового дизайну всіх автомобілів Renault.
  • 2012 — Renault-Nissan уклав угоду про отримання контролю над АвтоВАЗом шляхом купівлі пакету 67,13 % акцій компанії за 750 млн доларів.
  • 2016 — Mitsubishi Motors увійшов до альянсу Renault-Nissan.
Логотип з 1946 по 1959 роки
Логотип з 1959 по 1972 роки
Логотип з 1972 по 1981 роки
Логотип з 2007 по 2015 роки
Passion for Lifeupright
Логотип з 2015 по 2021 роки
Логотип з 2021 року

Трофеї

[ред. | ред. код]

Європейський автомобіль року

[ред. | ред. код]

Рено виграв сім разів приз Європейський автомобіль року.

Інші моделі Рено завершували змагання або другими, або третіми:

Автомобіль року Autobest

[ред. | ред. код]

У конкурсі «Autobest» голосує п'ятнадцять країн: Україна, Росія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Кіпр, Македонія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина і Мальта. Члени журі вибирають за 13 критеріями, серед яких є витрата палива, універсальність, просторість, дизайн та ін.

Автомобіль року в Іспанії

[ред. | ред. код]

Участь автомобілів Renault у спортивних змаганнях

[ред. | ред. код]

Renault — марка з великою спортивною історією. У Formula-1 Renault бере участь вже протягом 40 років. У 1977 році компанія здійснила справжню революцію в чемпіонаті, представивши технологію турбонаддування, яка незабаром стала технологічним стандартом для цього виду спорту. З тих пір Renault взяла участь у більше ніж 600 Гран-прі, вигравши 168 гонок, 12 Кубків конструкторів і 11 чемпіонських титулів.

Склад акціонерів

[ред. | ред. код]

Найбільша частина акцій зосереджена в руках приватних власників (57,73 %). Найбільшим (контрольним) пакетом акцій володіє уряд Франції[13] в лиці Агенції державних запозичень[fr], яка володіє 15,01 % акцій і має право вирішального голосу, а тому Groupe Renault умовно можна назвати «державним підприємством». Другою за кількістю акцій є компанія-представник Nissan у Франції «Nissan Finance», яка володіє 15,00 % акцій, однак, вона не має вирішального голосу через те, що у цій компанії частка французького капіталу є суттєвою. Загалом, список основних акціонерів виглядає наступним чином:

Власники акцій:

Частка, %

15,01
15,00
4,96
3,10
2,17
2,03

Основні виробники транспортних засобів марки «Renault»

[ред. | ред. код]

У Франції

[ред. | ред. код]
Країни, в яких розташовані заводи Renault

В інших країнах

[ред. | ред. код]

Модельний ряд Renault

[ред. | ред. код]

Докладніше: Модельний ряд Renault[en]

Renault в Україні

[ред. | ред. код]

1.1 У 2000 році бренд Renault в Україні розпочав свою активну діяльність з невеликого осередку співробітників та перших 5 дилерів.

На сьогодні компанія Renault нараховує 35 дилерських центрів у 26 містах, де на них працює понад 1 000 чоловік.

Renault в Україні пропонує широкий модельний ряд легкових автомобілів та комерційних автомобілів, а з 2018 року — електромобілі. З 2015 року бренд Renault утримує лідерство на українському автомобільному ринку[14][15].

Ставлення компанії до повномасштабного вторгнення Росії в Україну

[ред. | ред. код]

23 березня 2022 р. Група Renault повідомила про зупинку промислової діяльності в Росії.

16 травня 2022 р. рада директорів Групи Renault одноголосно схвалила підписання угод про продаж 100% акцій Групи Renault компанії Renault Росія компанії «Москва-Сіті» та її 67,69% акцій «АВТОВАЗ» НАМІ (Центральному науково-дослідницькому автомобільному і автомоторному інституту)[16].

Усі моделі Renault, які продаються в Україні, постачаються із європейських заводів та заводів Туреччини, Марокко, Кореї. Виключення становила модель Renault Arkana, яка збиралася на заводі ЗАЗ з комплектуючих, імпортованих з Росії, в рамках проекту крупновузлової збірки автомобілів. З початком повномасштабного вторгнення і цю співпрацю зупинено.

Модельний ряд Renault в Україні

[ред. | ред. код]

Електромобілі Renault

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SIRENE
  2. ↑ GROUPE RENAULT [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ OUR INDUSTRIAL LOCATIONS [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Béziat E. Luca de Meo, le dernier espoir de Renault — Ле-Монд, 2020.
  5. ↑ а б в https://www.renaultgroup.com/wp-content/uploads/2024/02/rg_2023_resultats-2023_rapport-financier.pdf — 2024.
  6. ↑ а б Rapport d’activité – Année 2022 — 2023.
  7. ↑ https://live.euronext.com/fr/product/equities/FR0000131906-XPAR/company-information
  8. ↑ а б в Renault resumes car production in Russia – DW – 03/22/2022. dw.com (англ.). Процитовано 23 квітня 2023.
  9. ↑ а б Association Renault Histoire [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] (фр.)
  10. ↑ Association Renault Histoire. A dynamic start 1898—1914 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. ↑ Key Figures. 2017 [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ГРУПИ RENAULT У 2017 РОЦІ. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  13. ↑ Bourse. Société Renault [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
  14. ↑ Renault підтверджує своє лідерство 4-й рік поспіль | Новини від офіційного представника автомобілів Renault в Україні. Renault (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  15. ↑ Ожидания и реальность. Что на самом деле показал авторынок 2018 года в Украине: Авто новости от AUTO-Consulting - авторынок. www.autoconsulting.com.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  16. ↑ Група Renault підписала угоди про продаж Renault Росії та контрольного пакету акцій АВТОВАЗу. www.renault.ua. Процитовано 28 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Renault
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Renault&oldid=43791491