Великокомарівка
| село Великокомарівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район |
| Тер. громада | Великомихайлівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140010060053583 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1810 |
| Перша згадка | 1810 (214 років) |
| Населення | 1278 |
| Площа | 2,28 км² |
| Густота населення | 560,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67114 |
| Телефонний код | +380 4859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°5′13″ пн. ш. 29°38′54″ сх. д. / 47.08694° пн. ш. 29.64833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 190 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67100, смт Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10 |
| Карта | |
  Великокомарівка | |
 Великокомарівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Великокома́рівка (в минулому — Касель (до 01.02.1945[1]), Комарівка) — село в Україні, у Великомихайлівській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 1278 осіб.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[2].
Станом на 1886 у німецькій колонії Касель, центрі Касельської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 2318 осіб, налічувалось 257 дворових господарств, існували лютеранська церква, реформатський молитовний будинок, школа, 4 лавки, відбувались базари через 2 тижні щопонеділка[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 5 жителів села[4].
В 1961—2015 роках орган місцевого самоврядування — Великокомарівська сільська рада.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1183 особи, з яких 541 чоловік та 642 жінки.[5]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1239 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 86,38 % |
| російська | 8,76 % |
| молдовська | 3,05 % |
| вірменська | 0,86 % |
| болгарська | 0,47 % |
| білоруська | 0,16 % |
| німецька | 0,16 % |
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 887, 986.
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Великокомарівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Григоріополь • Дубоссари • Євгенівка • Захарівка • Михайлівка • Гіржове • Понятівка • Петровірівка • Розалівка | |
| Волості | Буторська • Глікстальська (Глинська) • Гор'ївська • Гофнунгстальська • Демидівська • Дубівська • Євгенівська • Захар'ївська • Касельська • Катаржинська • Коротнянська • Кошарська • Лунгівська • Малаєштська • Малигонівська • Ново-Петрівська • Парканська • Петровірівська • Плосківська • Понятівська • Розаліївська • Розенфельдська • Росіянівська • Слободзейська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | ||
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |