Петро-Євдокіївка

село Петро-Євдокіївка
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130420041666
Облікова картка Петро-Євдокіївка 
Основні дані
Засноване 1793 (231 рік)
Населення ▼162 (01.01.2019)[1]
Площа 1,217 км²
Густота населення 144,62 осіб/км²
Поштовий індекс 67409
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°49′23″ пн. ш. 30°11′4″ сх. д. / 46.82306° пн. ш. 30.18444° сх. д. / 46.82306; 30.18444
Середня висота
над рівнем моря 		51 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Петро-Євдокіївка. Карта розташування: Україна
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка. Карта розташування: Одеська область
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Петро-Євдокіївка у Вікісховищі

Див. також: Євдокіївка (значення)

Петро-Євдокі́ївка (у минулому — Євдокіївка, Храброве) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 162 особи. Відноситься до Новоукраїнського старостинського округу.

Повз село проходять автошляхи державного значення Т 1618 (/Р-33/ — Роздільна — с. Єреміївка — /М-05/) та обласного значення О160506 (ст. Вигода — Роздільна).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1856 році в поселенні Петро-Євдокіївка поміщика Петра Федоровича[2] Храбро-Василевського було 15 дворів[3].

В 1859 році у власницькому селищі Петро-Євдокіївка (Храброва) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Свиній, було 25 дворів, у яких мешкало 74 чоловіка і 90 жінок[4].

У 1887 році в селищі Петро-Євдокіївка (Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 148 чоловіків та 144 жінки[5].

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Петро-Євдокіївка 2-го стану були польові землеволодіння (597 десятин, 1348 сажнів) Гросул-Толстого Бориса Михайловича (дворянин); (204 десятини, 503 сажні) Ковтуненка Олександра Прокофійовича (аккерманський міщанин); (239 десятин, 343 сажні) Капаклія Кирила Ангелійовича (грецького підданства); (154 десятини, 503 сажні); Сильвестрович Ольги Дмитрівної (дружина майора); (154 десятини, 503 сажні) спадкоємців Храбро-Василевського Влад. Іван, вдова Дарія Михайлівна з дочкою Надією[6].

У 1896 році на хуторі Петро-Євдокіївка (Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова, було 18 дворів, у яких мешкало 110 людей (57 чоловік і 53 жінки). На хуторі Петро-Євдокіївському було 35 дворів, у яких мешкало 191 чоловік (99 чоловіків та 92 жінки)[7].

Руїни старого моста і новозведений міст через Карпів Яр

В 1906 році у селищі Петро-Євдокіївка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонській губернії існувала школа граматики, у якій навчалось 24 хлопці та 2 дівчини[8]

На 1916 рік в селищі Євдокіївка (Петро-Євдокіївка) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 387 людей (161 чоловік і 226 жінок)[9].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Петро-Євдокіївка (Євдокіївка, Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 91 домогосподарство. Для 87 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — польська, 2 — інші, 1 — не вказали. В селищі 428 людей наявного населення (203 чоловіка і 225 жінок). Родина домогосподаря: 201 чоловік та 224 жінок (родичів: 1 і 1; мешканці: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 33 чоловіків, військовополонені й безвісти зниклі — 3 чоловіків[10].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Петро-Євдокіївської сільської ради, до якої входили: с. Балківка, с. Копакліївка, c. Петро-Євдокіївка, х. Ново-Антонівка[11].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Новоукраїнської сільради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 148 осіб, з яких 69 чоловіків та 79 жінок.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 176 осіб.[13]

01.01.2016 р. 01.01.2017 р. 01.01.2018 р. 01.01.2019 р.
кількість дворів 64 64 64 64
кількість населення 168 166 163 162
в тому числі: дітей дошкільного віку 16 16 15 12
дітей шкільного віку 23 25 23 25
громадян пенсійного віку 69 71 74 57

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]

Мова Відсоток
українська 97,16 %
російська 2,84 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Паспорт Новоукраїнської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. ↑ Адрес-календарь 1836. rodovoyegnezdo.narod.ru. Процитовано 1 березня 2021.
  3. ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. — Київ: Академперіодика, 2009. — С. 57.
  4. ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
  5. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
  6. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 41.(рос.)
  7. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
  8. ↑ Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 64.(рос.)
  9. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)
  10. ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  11. ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  12. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  13. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петро-Євдокіївка&oldid=41269393