Роздільна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Роздільна (значення).
Роздільна
Герб Роздільної Прапор Роздільної
[[File:|Парк Шевченка біля залізничного вокзалу|250px]]
Колишній будинок машиністів
Монумент літаку МіГ-15
Пам'ятник 157 воїнам-односельцям
Будинок подуту
Церква Святого Миколая
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130010040641
Засноване 1863 (161 рік)
Облікова картка Роздільна
Статус міста з 1957 року
Населення ▼ 17 441 (на 01.01.2022)

[1]

Площа 9,77 км²
Густота населення 1816,89 осіб/км²
Поштові індекси 67400, 67453
Телефонний код +380-4853
Координати 46°51′07.3″ пн. ш. 30°04′28.1″ сх. д. / 46.852028° пн. ш. 30.074472° сх. д. / 46.852028; 30.074472
Висота над рівнем моря 151 м
Водойма ставок Першого Травня
Назва мешканців роздільня́нин, роздільня́нка, роздільня́ни
День міста остання неділя вересня
Номери автомобілів BH, НН / 16
Відстань
Найближча залізнична станція Роздільна I
До обл./респ. центру
 - залізницею 72 км
 - автошляхами Т 1618 та E95 — 75 км
До Києва
 - залізницею 582 км
 - автошляхами Т 1618 та E95 — 440 км
Міська влада
Адреса 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Вебсторінка https://rozdilnianskahromada.gov.ua
Міський голова Шовкалюк Валерій Олександрович

Роздільна у Вікісховищі

Карта
Роздільна. Карта розташування: Україна
Роздільна
Роздільна
Роздільна. Карта розташування: Одеська область
Роздільна
Роздільна
Мапа

Розді́льна — прикордонне[2] місто в Україні у західній частині Причорноморської низовини. Адміністративний центр Роздільнянського району Одеської області та Роздільнянської міської територіальної громади. Чисельність населення міста становить 17 227 осіб (2024), міської територіальної громади — 32 101 особа[3]. Відстань до облцентру становить близько 87 км і проходить автошляхами Т 1618 та E95.

Тут розташована вузлова станція Одеської залізниці, яка є вузлом міжнародного транспортного коридору[4]. Залізнична колія розділяє місто з південного сходу на північний захід практично на дві рівні за площею частини.

Місто згідно з генеральною схемою планування територій України[5] належить до міст, що прилягають до центрів систем розселення та входить до складу Одеської обласної системи розселення[6].

Є членом асоціації міст України[7].

Місто на карті Одеської області
Зовнішні відеофайли
Роздільна з квадрокоптера (5 листопада 2019 року) на YouTube
Роздільна — місто парків та пам'ятників (20 травня 2016 року) на YouTube

Історія

[ред. | ред. код]

За 100 років до заснування населеного пункту ці землі належали до Єдисану — території Єдисанської Орди. За підсумками російсько-турецької війни (1768—1774) Російська імперія встановила протекторат над цією територією, отримавши вихід до Чорного моря, право мати свій флот на морі та право проходу через протоки Босфор і Дарданелли. Після чого почалося активне заселення регіону. На узбережжі швидкими темпами розвивалось портове місто Одеса, виникла потреба зв'язати його з великими містами імперії для швидкого перекидання вантажів. У зв'язку з цим було прийнято рішення про будівництво Південно-Західної залізниці.

Офіційною датою створення населеного пункту вважають 22 вересня 1863 року[8].

Роздільна в складі різних держав та адміністративно-територіальних одиниць з моменту заснування по сьогодення:
Період Прапор Країна Адміністративне підпорядкування Період Повіт волость, район Період
1863-

14.09.1917

Російська імперія Херсонська губернія 1863-

06.03.1918

Тираспольський повіт,

Розаліївська волость

1863-1906
Тираспольський повіт,

Понятівська волость

1906-

07.03.1923

14.09.1917-

07.11.1917

Російська республіка
20.11.1917-

31.01.1918

Українська Народна Республіка
31.01.1918-

13.03.1918

Одеська радянська республіка
13.03.1918-

29.04.1918-

Українська Народна Республіка земля Подністров'я

(проєкт поділу УНР

по М. Грушевському)

06.03.1918-

29.04.1918

29.04.1918-

14.12.1918

Українська держава Херсонська губернія 29.04.1918-

28.01.1920

14.12.1918-

січень 1919

Українська Народна Республіка
січень 1919 — 13.02.1920 Міжвладдя
Одеська губернія 28.01.1920-

01.08.1925

13.02.1920*-

30.12.1922

Українська СРР
30.12.1922-

08.08.1941

СРСР УРСР Одеська губернія
Янівський
(Тарасошевченківський) район 		07.03.1923-

15.09.1930

Одеська округа 01.08.1925-

15.09.1930

Роздільнянський район 15.09.1930-

27.02.1932

Одеська область 27.02.1932-

08.08.1941

Роздільнянський район 27.02.1932-

08.08.1941

08.08.1941-

04.04.1944

губернаторство Трансністрія Тираспольський жудець 19.08.1941[9]-

04.04.1944

район Роздільна 19.08.1941-

04.04.1944

04.04.1944-

24.08.1991

СРСР УРСР Одеська область 04.04.1944-

24.08.1991

Роздільнянський район

(радянський поділ)

04.04.1944-

24.08.1991

24.08.1991-

завжди

Україна Одеська область 24.08.1991-

сьогодні

24.08.1991-

17.07.2020

Роздільнянський район

(сучасний поділ)

17.07.2020-

сьогодні

* офіційно УСРР була утворена 10 березня 1919 року, але остаточно радянська влада зміцнилася в населеному пункті у лютому 1920 року.

Станція Роздільна на військово-топографічній карті Російської Імперії (1868—1877 рр.)
Станція Роздільна на карті Тираспольського повіту (1886)
Чергова машиністів 1914 (1916)
Вокзал (1914)
Роздільна на карті Південно-Західної залізниці (1899 р.)

Населений пункт заснований у 1863 році у зв'язку з прокладенням залізниці, з 1890-х років значний залізничний вузол. Хлібний, маслоробний, виноробний завод, промисловий і харчовий комбінати.

Станція Роздільна — один із найбільших і найважливіших у стратегічному плані залізничних вузлів України — завжди являла собою економічний інтерес держави, як один із найпотужніших транспортних коридорів до країн Європи.

Докладніше: Станція Роздільна I

Як населений пункт Роздільна виникла у період будівництва залізниці Одеса-Балта (1863—1865 рр).

У 1887 році у селищі Фатуровського[10] при станції Роздільна Розалівської волості мешкала 101 особа (60 чоловіків та 41 жінка)[11].

В 1896 році на залізничній станції Роздільна та селищах (Гросул-Толстого, Федорова, Платонова, Костіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 20 дворів, в яких мешкало 179 осіб (78 чоловіків і 101 жінка). В населеному пункті була поштово-телеграфна контора, метеорологічна станція, аптека, лавка, винний погріб, трактир, 2 буфета, 2 корчми, чайна, заїжджий двір[12].

У 1906 році Роздільна входила до складу Понятівської волості, нараховувала 72 двори,1174 особи (673 чол., 501 жін.), при станції мешкало 685 осіб, ще 489 на землях поміщиків Гросул-Толстого, Федорова, Платонова, Костіна[13]. Відстань до повітового міста складала 39 верст повз Розалівку (до якої 8 верст), до волосного правління у Понятівці — 9 верст.

У населеному пункті був земський амбулаторно-лікарський пункт з приймальним покоєм на два ліжка, 1 лікар, 1 фельдшер, 1 фельдшер-акушер; земська пошта, винна лавка, щотижневі базари у неділю. Питною водою селян забезпечувала залізнична водокачка, що розміщувалася за 9 верст від залізничної станції та качала воду з колодязя у містечку Павлівка[13].

На 1913—1914 роки в Роздільній діяла поштово-телеграфна установа, поштово-телеграфним конторським начальником був — надвірний радник Леонід Михайлович Дилевський, помічником його був — губернський секретар Фома Миколайович Фенюк. Також існував в селищі приймальний покій, лікарем якого був Михайло-Болеслав Іванович Денбовський. В Роздільній працювала аптека дружин провізора Ковнер[14][15].

19 червня 1918 року на артилерійських складах біля станції стався потужний вибух. Вибух почули навіть на залізничній станції Єреміївка (20 км від Роздільної). О 16 годині почалася пожежа в одному з базисних артилерійських складів. До 17-ї години пожежа була ліквідована. Внаслідок вибуху постраждало 30 людей: загинуло —3, важко поранено — 11 залізничних службовців та 2 солдатів-мадяр, решта — легко поранені[16].

У 1926 році Роздільна Одеської округи стала центром селищної ради[17].

15 вересня 1930 року було ліквідовано Одеську округу, райони перейшли у пряме підпорядкування центральним органам влади, Янівський район було перейменовано на Роздільнянський, центр перенесено з Янівки до Роздільної[18][19].

5 травня 1931 року[20] засновано місцеву газету «Роздільнянський колгоспник», згодом газета отримала назву «Вперед»[21].

У 1938 році надано статус смт.[22][23]

У 1937-1938 роках за антирадянську діяльність були репресовані та засуджені до розстрілу уродженці Роздільної: Григор'єв Михайло Іванович[24], Муякі Микола Іванович[25], Охремовський Тимофій Володимирович[25], Царюк Ілля Трофимович[26], Бербеко Олександр Тихонович[27][28], Киреєв Никифор Миколайович[29], Куртов Никифор Яковлевич[29]. У 1938 році засуджений до 6 років позбавлення волі начальник оперативного пункту станції Роздільна, молодший лентинант міліції, Тяжкораб Павло Селиверстович[30].

Під час Другої світової війни до лав Червоної Армії вступили 466 жителів Роздільної, з них 158 загинули до кінця війни. Бомбардування Роздільної почалося 12 липня 1941 року. 8 серпня 1941 року селище було захоплене німецько-румунськими військами та перебувало в окупації 32 місяці. Роздільна увійшла до складу Тираспольського жудеця губернаторства Трансністрія королівства Румунія, залишаючись центром Роздільнянського району. 4 квітня 1944 року з Роздільної було вигнано нацистських окупантів[20].

Репресовані уродженці Роздільної німецького походження під час Другої світової війни: Шац Франц Варфоломійович, засуджений в 1941 році до позбавлення волі на 10 років у таборі[31], Машталлер Антон Казимирович[32].

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 8 травня 1957 року смт Роздільна віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

У 1962 році у місті збудовано молокозавод[20].

30 грудня 1962 року Роздільна стала містом обласного значення[33][34].

4 січня 1965 року Роздільну знов віднесли до категорії міст районного підпорядкування[35].

Станом на 1 травня 1967 року у місті знаходився господарський центр розсадницького радгоспу «Роздільнянський»[36].

У 1967 році було прокладено додатково 4,8 км водопроводу, відкрита автобусна станція, почалося будівництво автошляху до Єреміївки[37].

У 1970 році було відкрито кінотеатр «Ювілейний». Влітку 1971 року у місті було розпочато будівництво заводу ковальсько-пресового устаткування Одеського виробничого об'єднання «Пресмаш».

Протягом 1971—1975 років у місті були побудовані: районний палац культури з глядацькою залою на 500 місць, середню школу на 960 місць, готель, районний вузол зв'язку, автостанцію, 5 гуртожитків, інтернат для школярів і дитячі садочки, їдальню, кафе[20]. Також у цей період 500 сімей отримало нові квартири, прокладено 7 км водопроводу, відкрита газобалонна станція[38].

У вересні 1980 року при об'єднанні станцій Роздільна I і Роздільна-Сортувальна новостворена станція увійшла в перелік 100 важливіших станцій[20].

У 1987 році у місті було відкрито історико-краєзнавчий музей[20].

У 1988 році були розширені межі міста за рахунок приєднання території племптахозаводу «Роздільнянський» загальною площею 54,9 гектара[39].

18 листопада 2003 року відкритий новий сучасний вокзал[20]. На відкритті був присутній міністр транспорту України Георгій Кірпа[40].

14 жовтня 2008 року відбулося відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку, створеного на кошти, отримані з добровільних пожертв роздільнянців[41][42][43].

З квітня 2016 року у місті відбуваються парафіяльні відпусти у новоспорудженому Костелі Божого милосердя[44].

З червня 2017 року проводять служби у новозбудованому храмі Святого Інокентія Одеського[45].

У результаті адміністративно-територіальної реформи місто після місцевих виборів у жовтні 2020 року ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади.

Топоніміка

[ред. | ред. код]
Залізничний вокзал станції Роздільна на початку XX ст.

За однією з версій, станція отримала таку назву у зв'язку з тим, що тут залізнична магістраль розділяється на Одесу і Тирасполь.

Згідно з іншою версією, біля залізничної станції був ставок, який в посушливі роки пересихав та утворювалося два басейни розділених лінією суші. На цьому місці була побудована водокачка, яка давала воду для паротягів[46]. Через це станцію і назвали Водо-Роздільною. Згодом елемент Водо- відпав і залишилася тільки друга її частина — Роздільна.

Дореволюційне написання: Раздѣльная.

Умовний поділ міста

[ред. | ред. код]

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Центр (розташовані основні громадські споруди);
  • Західній район або «та сторона» (відносно залізниці, яка розділяє місто майже на дві однакові частини);
  • Східний район;
  • Воєнбуд (перші квартали вулиць та провулків від колишньої військової будівельної частини);
  • Мехколона (забудова домівок працівників механізованої колони № 61);
  • Друга Роздільна (місцевість колишньої приміської залізничної станції «Роздільна II»);
  • Гарем;
  • Бугаї.

Фізико-географічна характеристика

[ред. | ред. код]

Геологія, географія і рельєф

[ред. | ред. код]

Згідно з тектонічною схемою місто розташоване в Причорноморській западині, що входить до складу Східно-Європейської платформи. Географічно місто розташоване в Дністровській долині в західній частині Причорноморської низовини, яка є частиною Східно-Європейської рівнини. З корисних копалин на півночі від міста розвідані малі непромислові запаси гіпсу, а на півдні — малі промислові запаси цегляної глини[47].

Найвища точка — 151 м у районі лікарняного парку, в середньому по місту — 140—148 м. Від вулиці Кишинівської у бік Матишівки висота над рівнем моря падає до 118 м. Ще кардинальнішими перепади висоти спостерігаються за містом, при виїзді з вулиці Молодіжної, на трасі О161930 у напямку до села Бакалове, де позначка сягає 77 м.

Відстань від Роздільної до різних міст (автошляхами) та кордонів[48]
Україна Чернівці ~ 463 км
Україна Івано-Франківськ ~ 602 км
Україна Тернопіль ~ 644 км
Україна Львів ~ 775 км		 Україна Подільськ ~ 129 км
Україна Ананьїв ~ 139 км
Україна Балта ~ 182 км
Україна Кодима ~ 182 км
Україна Київ ~ 438 км		 Україна Березівка ~ 86 км
Україна Кропивницький ~ 292 км
Україна Дніпро ~ 536 км
Україна Полтава ~ 539 км
Молдова Тирасполь ~ 50 км
Молдова Бендери ~ 72 км
Молдова Кишинів ~ 125 км
Роза вітрів
Роза вітрів
 Україна Миколаїв ~ 227 км
Україна Херсон ~ 293 км
Україна Маріуполь ~ 691 км
Україна с. Кучурган* ~ 19 км
Молдова Комрат ~ 157 км
Україна Арциз ~ 186 км
Україна Болград ~ 237 км
Україна Рені ~ 293 км
Румунія Бухарест ~ 573 км
Болгарія Варна ~ 674 км		 Україна Теплодар ~ 58 км
Україна Біляївка ~ 61 км
Україна Білгород-Дністровський ~ 149 км		 Україна Одеса ~ 75 км
Україна Чорноморськ ~ 97 км
Україна Південне ~ 120 км

* село Кучурган — прикордонний пункт на кордоні з Молдовою

Відстань між Роздільною й Одесою: 72 км (залізницею) і 88 км (автошляхом)[49]. Районний центр знаходиться в південній частині Роздільнянського району. Площа міста складає 9,77 км2. Межує з селами Нові Чобручі на півночі та Матишівкою на південному заході. Роздільна підноситься над рівнем моря на 125—147 м, найвища точка — 149 м у районі військкомату. Місто розташоване в Правобережній провінції Північностепової підзони Степової зони. Основний тип ґрунту — чорнозем звичайний[50].

Сейсмічна активність

[ред. | ред. код]

Роздільна знаходиться в сейсмічно активній зоні Вранча. Максимально можливий землетрус на цій території — 7 балів за шкалою MSK-64[51]. Найближча станція, що здійснює сейсмомоніторинг, знаходиться в Балті. Найпотужнішим землетрусом, який відчувався в Роздільній, був Карпатський землетрус 10 листопада 1940 року. Потужність за шкалою Ріхтера в місті склала 7,0. Трохи менш відчутний — Бухарестський землетрус 4 березня 1977 року, а також менш слабкі — 30 серпня 1986-го і два землетруси 1990 року: 30 травня (5 балів) та 31 травня (4 бали)[52][53].

Найдавніші землетруси на території населеного пункту були зафіксовані 27 квітня 1865 року та 25 грудня 1880 року (6 балів)[54][55].

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Роздільна розташована в басейні річки Дністер[56], а саме — на самій східній околиці басейну малої річки (притоки Дністра) Кучурган. І не потрапляє в уразливі зони паводків[57][58]. Місто знаходиться в зоні недостатньої водності[59].
Основне водопостачання Роздільної здійснюється водопроводом з села Степанівка, але на території міста також функціонують артезіанські свердловини. 

На протилежному боці від Старого кладовища знаходиться ставок Першого Травня.

Територією міста протікають струмки, що пересихають, які повноводні тільки в період сніжних зим. Вони впадають в річку Кучурган на південному заході й річку Свина на південному сході від міста.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат Роздільної помірно-континентальний. Місто розташовується в західній підобласті Атлантико-континентальної степової області помірного поясу[60]. За класифікацією кліматів Кеппена класифікується як Cfa (помірний клімат без посушливого сезону зі спекотним літом).

Середньорічна температура повітря — +11,1 °C, середньомісячна температура найтеплішого місяця липня — +23,7 °C, найхолоднішого місяця січня — –1,8 °C. Середня температура змінюється протягом року на 25,6 °C. Найвища температура повітря, яка була зафіксована на місцевій метеостанції, — +37 °C, найнижча — –29 °C.


Клімат Роздільної
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 1,1 3,5 8,9 15,7 22,2 26,0 28,6 28,5 22,2 15,0 8,6 3,3 15,3
Середня температура, °C −1,8 −0,1 4,4 10,7 17,1 21,3 23,7 23,5 17,5 10,9 5,6 0,6 11,1
Середній мінімум, °C −4,8 −3,6 −0,1 5,4 11,3 15,9 18,4 18,2 12,9 7,0 2,7 −2 6,8
Норма опадів, мм 39 29 34 40 46 59 43 36 42 37 35 35 475
Днів з опадами 5 4 6 6 6 6 5 4 4 4 4 5 59
Вологість повітря, % 82 77 71 65 59 57 55 52 60 70 80 80 67
Джерело: Climate-Data.org[61] та Погода і клімат[62]

Переважні вітри: липень — північно-західний, січень — північно-східний. Середня швидкість вітру протягом року коливається від 2,6 до 3,7 м/с, максимальна швидкість спостерігається у жовтні — 33 м/с[63] Найбільша кількість сонячних днів у серпні, в середньому 8,4, найменша — у грудні (1,6). Найбільша кількість похмурих днів у грудні — 14,8, найменша — у серпні (2,1)[63].

Середньорічна кількість опадів — 475 мм. Найпосушливіший місяць — лютий, у лютому випадає в середньому 29 мм опадів. Найбільша кількість опадів випадає в червні, в середньому 59 мм. Кількість опадів коливається на 30 мм між посушливим місяцем і найвологішим місяцем. У середньому за сезон робіт (за 7 місяців: квітень-вересень) випадає 165,9 мм опадів. Протягом 1980—2010 років найменше опадів у сезон робіт було зафіксовано з показниками 46,6 мм, найбільше — 282,1 мм[64].

Метеорологічна станція в Роздільній існує практично з моменту заснування населеного пункту, а саме — з 1899 року[63]. Зараз вона входить в державну мережу метеоспостережень[65] та належить до мережі метеорологічних станцій у басейні Дністра[66].

Рослинність

[ред. | ред. код]

У південно-східному напрямку відразу ж за містом знаходиться невеликий ліс, у периметрі близько 4,5 км. У центральній частині міста є декілька парків, де ростуть клени, тополі, дуби, каштани. У парку Т. Шевченка ростуть багаторічні троянди і безліч різних однорічних квітів. Оскільки це практично одноповерхове місто, з невеликою кількістю багатоквартирних будинків, то більшість фруктових дерев росте прямо вздовж доріг у приватному секторі, а самеː вишня, черешня, яблуня, персик, абрикос. Власники приватних будинків висаджують уздовж своїх ділянок кущі жасмину, троянди, тюльпани та інші різні рослини. Деякі регулярно косять траву на присадибних ділянках, тому вулиці міста в літній час виглядають затишно.

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на території із забрудненим навколишнім середовищем. У зв'язку з цим проводяться відповідні заходи[67]:

  • Економне використання води.
  • Запобігання забрудненню й очищення використаних вод у промисловості та комунальному господарстві.
  • Запобігання забрудненню атмосферного повітря введенням на підприємствах систем пилогазоочистки й вдосконалення транспортних засобів.

Влада

[ред. | ред. код]
Докладніше: Роздільнянська міська рада, Роздільнянська районна рада та Роздільнянська районна державна адміністрація
Будівля Роздільнянського міської ради

Місто разом з 50 селами входить до складу Роздільнянської міської територіальної громади, яка підпорядкована Роздільнянській міській раді. До складу Роздільнянської міської ради входять 26 депутатів, що обираються громадою строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2020 року, міська рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Опозиційна платформа — За життя (7 депутатів), Довіряй ділам (5), «Європейська солідарність» (3), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (3), «Слуга народу» (3), «Наш край» (3), «За майбутнє» (2). Виконавчу владу в місті очолює міський голова та виконавчий комітет. У ході місцевих виборів 2020 року міським головою Одеси було обрано Шовкалюка Валерія Олександровича.

Роздільнянська міська територіальна громада разом ще з 8 громадами входить до складу Роздільнянського району, який підпорядкований Роздільнянській районній раді. До складу районної ради входять 38 депутатів, що обираються мешканцями району строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2020 року, районна рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Опозиційна платформа — За життя (13 депутатів), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (6), «Європейська солідарність» (5), «Слуга народу» (5), Довіряй ділам (3), «Наш край» (3), «За майбутнє» (3). Головою районної ради VIII скликання на 1 сесії, що відбулася 24 листопада 2020 року, було обрано Пресмана Олександра Семеновича.

Будівля Роздільнянської районної державної адміністрації та районної ради (2014 рік)

Великий політичний вплив у місті та Роздільнянському районі має Роздільнянська районна державна адміністрація та, зокрема, її голова. Він, як представник Президента України, керує виконавчою владою не тільки на рівні міста, а й на території всього району. 15 січня 2020 року на цю посаду було призначено Приходько Сергія Миколайовича[68][69], який також є депутатом Роздільнянської районної ради.

Кількість виборців на 30 вересня 2021 року — 14116[70].

Місто входить до 139 виборчого округу. На території міста знаходиться 6 великих виборчих дільниць (510727—510732)[71]. На виборах до міської ради місто входить до 1, 2 та 3 територіальних виборчих округів[72], на виборах до районної ради — ТВО № 1 і № 2[73], на виборах до обласної ради — ТВО № 4[74].

Представництво державних органів у місті

[ред. | ред. код]

У місті розташовані будівлі таких органів та організацій:

  • Роздільнянської міська рада: вул. Муніципальна, 17[75]
  • Роздільнянська районна рада: вул. Незалежності 9[76]
  • Роздільнянська районна державна адміністрація: вул. Незалежності, 9[77]
  • Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Європейська, 37а[78]
  • Відділ освіти, культури, молоді та спорту Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Муніципальна, 17[79]
  • Відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Роздільнянської райдержадміністрації: вул. Незалежності, 9[80]
  • Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Роздільнянської районної державної адміністрації: вул. Незалежності, 9
  • Архівний відділ Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Шевченка, 85
  • Служба у справах дітей: вул. Незалежності, 9
  • Сектор містобудування та архітектури: вул. Незалежності, 9
  • Сектор з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами: вул. Незалежності, 9
  • Районний центр соціальних служб: вул. Незалежності 9
  • Відділ статистики у Роздільнянському районі головного управління статистики в Одеській області: Європейська, 75а[81]
  • Роздільнянський районний суд: вул. Європейська, 37а[82]
  • Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: вул. Європейська 75а[83]
  • Роздільнянська місцева прокуратура Одеської області: вул. Ярослава Мудрого, 8
  • Роздільнянська державна податкова інспекція Головного управління ДПС в Одеській області: вул. Європейська, 37[84]
  • Роздільнянський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області: вул. Ярослава Мудрого, 5
  • Роздільнянський районний відділ Державної міграційної служби: вул. Ярослава Мудрого, 5
  • Митний пост «Кучурган» Одеської митниці Державної фіскальної служби: вул. Європейська, 37а
  • Роздільнянський регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Одеській області: вул. Кишинівська, 2[85]
  • Роздільнянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги: вул. Незалежності, 2[86]
  • Роздільнянська філія Одеського обласного центру зайнятості: вул. Незалежності, 4а
  • Роздільнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: вул. Муніципальна, 17[87]
  • Роздільнянський міськрайонний відділ ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
  • 5 Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
  • 32 Державна пожежно-рятувальна частина ГУ ДСНС України в Одеській області: Європейська, 48
  • Роздільнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки: Європейська, 35
  • Метеорологічна станція другого розряду (М-ІІ) гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів[88]
  • Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі: вул. Незалежності, 4а

Населення

[ред. | ред. код]
Наявне населення Роздільної в XIX та XX століттях[89]
рік 1887[90] 1896[91] 1897[92] 1906[13] 1916[93] 1920[94] 1923 1926 1927 1933[95] 1939 1959 1970 1979 1989 1992 1998
осіб 101 179 613 1174 1714 1951 2055 2357 2285 2800 5925 9572 13909 15928 17995 18800 19600
чол. 61 78 347 673 801 899 3003 4386 6628 7354 8251
жін. 40 101 266 501 913 1052 2922 5186 7281 8574 9744
Наявне населення Роздільної в XXI столітті[89]
рік 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011[96] 2012[97] 2013[98] 2014[99] 2015[100] 2016[101] 2017 2018[102] 2019 2020[103] 2021 2022
осіб 17754 17545 17527 17494 17603 17745 17864 17815 17832 17931 17894 17904 17930 17995 18015 17954 17913 17858 17751 17593 17441

Місто входить до 220 найбільших з 461 наявного міста України за чисельністю населення і займає 10 місце за чисельністю серед 19 міст Одеської області. Роздільна є містом з високою щільністю населення. Середній показник щільності населення для міст районного значення з населенням 10-50 тис. чоловік — 662 чол/км2[104]. У Роздільній цей показник — 1817 чол/км2.

За часів незалежності України чисельність населення міста скоротилася всього на 2,23 %, таким чином, Роздільна посідає четверте місце за темпами приросту населення серед міст області.

Діаграма населення міста за весь час існування

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[105]:

Національність Відсоток
українці 80.11%
росіяни 14.21%
молдовани 1.89%
болгари 1.37%
білоруси 0.63%
вірмени 0.45%
євреї 0.13%
поляки 0.10%
інші/не вказали 1.11%
Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська
66,675 % 31,68 % 0,69 %
Національний склад міста у різні роки
Рік українці росіяни молдовани болгари білоруси вірмени євреї поляки
1926[106] 43,4 % 42,8 % 0,5 % 0,6 % 1,1 % 5,9 % 1,4 %
1937[107] 72,64 % 12,25 % 2,24 % % 2,06 % 4,78 % 1,2 %
2001[108] 80.11 % 14.21 % 1.89 % 1.37 % 0.63 % 0.45 % 0.13 % 0.10 %

Бюджет

[ред. | ред. код]
Бюджет міської ради[109]
Доходи місцевого бюджету

всього, (тис. грн.)

2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. 2019 р. 2020 р.
11227,2 10478,9 12621,4 21476 28890,8 33651,9 52960

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
На 1 січня 2018 року
кількість

закладів

ліжок, відвідувань в них: працівників форма

власності

Медичні заклади 2 150
в тому числі
- лікарень, в т.ч. 1 150 496 комунальна
районна 1 150 398
залізнична — — —
- амбулаторій 1 98
- диспансери
- ФАП
- аптека 14 приватна
Будівля Роздільнянської багатопрофільної лікарні (2014 рік)
Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (2014)

Роздільнянська багатопрофільна лікарня є опорним закладом охорони здоров'я у госпітальній окрузі[110]. За чинним проєктом Одеської обласної держадміністрації Роздільнянська БПЛ має стати базовою лікарнею 4 госпітального округу Одеської області. До цього округу наразі мають ввійти території колишніх Роздільнянського, Великомихайлівського, Ширяївського, Захарівського та Іванівського районів[111].

У лікарні є приймальне, хірургічне, педіатричне, акушерське, реанімаційне, інфекційне, терапевтичне, фізіотерапевтичне відділення, а також відділення переливання крові, швидкої допомоги, операційний блок, клініко-діагностична лабораторія, рентгенологічний кабінет та ін[112].

При лікарні функціонує поліклініка[113].

У рамках загальнодержавної програми «Велике будівництво» у 2020 році у лікарні було відремонтоване приймальне відділення. Лікарня отримала нові концентратори, автоматичний гемолітичний концентратор та апарат КТ.[114] Урочте відкриття приймального відділення відбулося 30 грудня 2020 року, серед гостей був голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький, який передав у подунок від обласної адміністрації цифровий рентген та апарат УЗД[115].

Також у місті працює Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги[116].

Освіта

[ред. | ред. код]
На 1 січня 2018 року к-сть розрахункова

кількість місць

В них: форма

власності

вчителів,

вихователів

учнів,

дітей

Вищі навчальні заклади
Школи 4
в тому числі: ЗОШ І—III ст. 3 1400 109 1553 комунальна
ЗОШ І—II ст. 0
ЗОШ I ст. 0
Шкіл-інтернатів 0
Гімназій (колегіумів) 1 900 55 775 комунальна
Чинних дошкільних закладів 3 400 50 468 комунальна
Приміщень недієвих
— шкільних закладів
— дошкільних закладів


Загальну середню освіту можна отримати в чотирьох міських ліцеях[117].

У Роздільній також є музична і дитячо-юнацька спортивна школи. У спортивній школі доступні секції з футболу, волейболу, дзюдо, легкої атлетики та гандболу. У школі проходили навчання 4 учасники Європейських змагань. У 1999 році було закрито місцеве СПТУ-29[118].

Дошкільна освіта: дитячий садок № 1 «Веселка», № 4 «Ромашка», № 6 «Оленка».

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

Друковані ЗМІ представлені районною газетою «Вперед», редакція якої знаходиться в Роздільній. Співзасновниками газети раніше були Роздільнянська райдержадміністрація та районна рада. З травня 2017 року є приватним підприємством[119][120]. Друкується газета в одеському видавництві «Чорномор'я». Газета виходить українською мовою два рази на тиждень (середу та суботу).

Також газета має інтернет-сайт та дозволяє оформлювати електронну підписку[121].

Заклади культури

[ред. | ред. код]
Палац культури (2014 рік)
Народний історико-краєзнавчий музей
  • Палац культури
  • Роздільнянська школа мистецтв
  • Бібліотеки 2 – міська та районна
  • Музей — Народний історико-краєзнавчий

Спортивні заклади та споруди

[ред. | ред. код]
Стадіон у Роздільній
  • Роздільнянська дитячо-юнацька спортивна школа.
  • Стадіон.
  • Спортивно-тренувальний майданчик у зоні зелених насаджень (біля ДЮСШ)


Дорожня інфраструктура

[ред. | ред. код]
Мапа

У Роздільній 72 вулиці, 55 провулків та 3 площі.

Перелік вулиць, провулків та площ міста Роздільна[122]
Вулиці Провулки
Армійська Незалежності 8 Березня Промисловий
Балківська Новоселів Армійський Розалівський
БМП-823 Одеська Благовіщенський Роздільнянський
Богдана Хмельницького Ольгіївська Будівельний Свято-Миколаївський
Василя Стуса Осіння Весняний Сергія Іщенка
Виноградна Південна Владислава Нєізвєстних Сергія Марченка
Вишнева Північна Водопровідний Сонячний
Водопровідна Поліцейська Волошковий Спортивний
Володимира Самойлова Польова Газетний Тираспольський
Георгія Кірпи Понятівська Джерельний Тихий
Гоголя Привокзальна Дружний Тінистий
Горіхова Придорожня Заводський Травневий
Джерельна Промислова Затишний Транспортний
Європейська Радісна Зелений Храмовий
Залізнична Садова Зимовий Чорноморського козацтва
Залізничний розсадник Світла Зірковий Шевченка
Запрудна Свято-Миколаївська Злагоди Шкільний
Затишна Святого Інокентія Квітневий Ювілейний
Злагоди Сергія Дмитрієва Київський Яблуневий
Івана Франка Сергія Хмелевського Коновальця Євгена
Калинова Січовою Космонавтів
Квіткова Сонячна Коцюбинського
Київська Старобазарна Лисенка
Кишинівська Степова Лісовий
Козацька Східна Метеорологічний
Лесі Українки Тираспольська Миколаївський
Лисенка Травнева Мирний
Лісова Транспортна Молодіжний
Лугова Троїцька Незалежний
Михайла Грушевського[123] Успенська Одеський
Малинова Храмова Олександра Кіліянчука
Миколаївська Чорноморського козацтва Осінній
Миру Шевченка Павла Скоропадського
Молодіжна Шкільна Польовий
Морська Щаслива Поштовий
Муніципальна Ярослава Мудрого Привокзальний
Площі
Привокзальна
Центральна
Ювілейна

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Свято-Миколаївська церква (2014 рік)
  • Свято-Миколаївська церква, збудована у 1901 році.
  • Будинок відпочинку машиністів (понад 100 років).
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку (українські художники Володимир Цирулік та Василь Мироненко, скульптор Олексій Копйов).
  • Братське кладовище воїнів, загиблих при вигнанні нацистських окупантів з Роздільної 4—5 квітня 1944 року (Алея Слави).
  • Пам'ятник воїнам-афганцям.
  • Пам'ятник жертвам Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.
  • Пам'ятник жертвам Чорнобиля.
  • Пам'ятник міліціонерам, працівникам РВ, загиблим при виконанні службових обов'язків.
  • Пам'ятник воїнам-роздільнянцям, загиблим в роки Німецько-радянської війни.
  • Пам'ятний комплекс радянським воїнам, які загинули при вигнанні нацистських окупантів з Роздільної у квітні 1944 року (Центральна площа).
  • Меморіальна плита пам'яті загиблих воїнів АТО.
  • Державний гімн і герб України в парку Шевченка
    Державний гімн і герб України в парку Шевченка
  • Пам’ятник жертвам Голодомору
    Пам’ятник жертвам Голодомору
  • Пам’ятник міліціонерам
    Пам’ятник міліціонерам
  • Пам’ятник воїнам-афганцям
    Пам’ятник воїнам-афганцям
  • Пам’ятник жертвам Чорнобиля
    Пам’ятник жертвам Чорнобиля
  • Пам’ятник жертвам Німецько-радянської війни
    Пам’ятник жертвам Німецько-радянської війни
  • МіГ-15УТІ
    МіГ-15УТІ
  • Вічний вогонь
    Вічний вогонь
  • Годинник для побачень
    Годинник для побачень
  • Меморіальна плита пам'яті загиблих воїнів АТО
    Меморіальна плита пам'яті загиблих воїнів АТО
  • Пам’ятна табличка загиблому Сергію Іщенку
    Пам’ятна табличка загиблому Сергію Іщенку

Соціально-економічні проблеми й пропозиції стосовно їх вирішення

[ред. | ред. код]

1. Будівництво водопровідної помпової станції 3-го підйому та резервуарів чистої води.

2. Розробка генерального плану м. Роздільна.

3. Виготовлення проєкту встановлення меж м. Роздільна.

4. Капітальний ремонт комунальних доріг.

5. Будівництво та капітальний ремонт пішохідних доріжок, тротуарів.

6. Освітлення вулиць міста.

7. Реконструкція каналізаційних очисних споруд в місті.

8. Капітальний ремонт дахів, фасадів та внутрішніх комунікацій багатоквартирних житлових будинків.

9. Будівництво нового дошкільного навчального закладу.

10. Облаштування дитячих майданчиків міста.

11. Створення міського культурно-розважального центру.

Декомунізація та дерусифікація

[ред. | ред. код]

28 лютого 2014 року невідомими у центрі міста був повалений пам'ятник Леніну[124]. У рамках декомунізації у Роздільній у лютому 2016 року були перейменовані 26 вулиць та 9 провулків[125]. Головна вулиця міста — Леніна отримала назву Європейська.

Перелік перейменованих вулиць та провулків
Вулиці Провулки
Стара назва Нова назва Стара назва Нова назва
Будьонного Джерельна Будьонного Джерельний
Ватутіна Свято-Миколаївська Ватутіна Свято-Миколаївський
Говорова Івана Франка (скор. І.Франка) Ворошилова Благовіщенський
Горького Святого Інокентія (скор. Св. Інокентія) Димитрова Зірковий
Дзержинського Ольгіївська Комсомольський Чорноморського козацтва
Димитрова Георгія Кірпи (скор. Г.Кірпи) Котовського Незалежний
Енгельса Калинова Маяковського Тираспольський
Калініна Кишинівська Піонерський Тихий
Кірова Володимира Самойлова (скор. В.Самойлова) Радянський Затишний
Комсомольська Чорноморського козацтва
Котовського Молодіжна
Крупської Успенська
Карла Лібкнехта Північна
К.Маркса Муніципальна
Леніна Європейська
Ленінградська Запрудна
Мануїльського Старобазарна
Орджонікідзе Горіхова
Радянська Затишна
Свердлова Незалежності
Старченка Козацька
Фрунзе Радісна
Чапаєва Сонячна
Червоноармійська Ярослава Мудрого
Щербакова Щаслива
Щорса Польова

22 вересня 2022 року в рамках дерусифікації у Роздільнянській міській територіальній громаді міською радою було перейменовано 25 вулиць та 10 провулків у місті та селах громади[126]. У Роздільній було перейменовано низку вулиць та провулків:

Вулиці Провулки
Стара назва Нова назва Стара назва Нова назва
Лєрмонтова Понятівська Гагарінський Весняний
Малиновського Малинова Карбишева генерала Злагоди
Міліцейська Поліцейська Жовтневий Осінній
Московська Миколаївська Комарова Розалівський
Нахімова Морська Лермонтова Коновальця Євгена
Осипенко Поліни Балківська Мічуріна Яблуневий
Пушкінська Храмова Пушкінський Храмовий
Плієва генерала Залізнична Шпака Романа Квітневий
Толстого Стуса Василя Черняховського Промисловий
Черняховського Промислова Московський Миколаївський
Громова Світла
Жовтнева Осіння
Карбишева генерала Злагоди

6 березня 2024 року Роздільнянська міська рада ухвалила рішення про перейменування вулиці та провулку 1-го Травня на Травневу вулицю та провулок Травневий[127].

26 липня 2024 року головою Одеської ОДА Олегом Кіпером було підписано розпорядження «Про перейменування об’єктів топоніміки у населених пунктах Одеської області»[128]. Відповідно до цього розпорядження в місті Роздільна вібулося перейменування 6 вулиць та провулків:

Вулиці Провулки
Стара назва Нова назва Стара назва Нова назва
40 років Перемоги Сергія Дмитрієва 30 років Перемоги Павла Скоропадського
Генерала Агрікова Сергія Хмелевського Артеменка Олександра Кіліянчука
Чиркова Січова Гвардійський Владислава Нєізвєстних

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Почесна відзнака за заслуги перед містом
Почесна відзнака за заслуги перед містом
  • Платонов Руслан Валентинович — письменник, автор бестселеру «Кукловоди» (2002р.) та інших творів.

За досягнення перед містом присвоюється звання «Почесний громадянин міста Роздільна»[139] або видається почесна відзнака «За досягнення перед містом»[140].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА «Про прикордонний режим ». Архів оригіналу за 16 січня 2020.
  3. ↑ Про громаду - Роздільнянська територіальна громада. rozdilnianskahromada.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2024.
  4. ↑ Протокол двадцять дев'ятого засідання Ради залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  5. ↑ Закон України "Про Генеральну схему планування території України". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  6. ↑ Економічна та соціальна географія. Наукові записки. № 2 . 20 13. УДК 911.3:314(447) Леся ЗАСТАВЕЦЬКА «СУЧАСНА ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛАСНИХ СИСТЕМ РОЗСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»
  7. ↑ Міста-члени АМУ | Асоціація міст України. 2.auc.org.ua. Процитовано 2 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Одесская область = Odesa region: Фотоальбом. Одесса: Издательский дом "АДЕФ-Украина". 2010. с. 292—293.
  9. ↑ <a href="https://www art-emis ro/prof-vasile-stancu/">Prof Vasile Stancu</a>. Administraţia civilă românească din Transnistria (1). www.art-emis.ro (рум.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  10. ↑ Карта Тираспольского уезда 1886 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  11. ↑ Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 150.
  12. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
  13. ↑ а б в Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. (1907). Список населённых пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская».
  14. ↑ Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 445—447.
  15. ↑ Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 415—417.
  16. ↑ Просянюк Артем Олександрович. 100 РОКІВ ТОМУ ВІДБУВСЯ ВИБУХ НА СТ. РОЗДІЛЬНА (PDF).
  17. ↑ Постанова ВУЦВК й РНК УСРР № 15 (166) від 24 лютого 1926 р. «Про встановлення точного реєстру селищних рад на терені Української Соціялістичної Радянської Республіки»
  18. ↑ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ДЕЛЕНИЕ СОЮЗА ССР (1931). resource.history.org.ua. Процитовано 15 липня 2020.
  19. ↑ ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 15 липня 2020.
  20. ↑ а б в г д е ж Упр. культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. краєзнавч. л-ри і бібліогр. ; Роздільнян. район. бка ; [підгот. : Т. О. Андросова; Т. В. Рашковська; комп’ют. набір С. В. Чернявська ; верстка, худож. оформ. та редагув. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. (2018). Роздільна. 1863-2018: до 155-річчя заснування. Бібліографічний покажчик "Міста і містечки Одещини". Одеса: Український культурний фонд. с. 4.
  21. ↑ Роздільна Вперед 1931 | Вперед. vpered.od.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  22. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 23. — 31 грудня. — С. 3–4.
  23. ↑ СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88.(рос.)
  24. ↑ Списки жертв — Григорьев Михаил Иванович. base.memo.ru. Процитовано 18 вересня 2022.
  25. ↑ а б Списки жертв — Муяки Николай Иванович. base.memo.ru. Процитовано 18 вересня 2022.
  26. ↑ Списки жертв — Царюк Илья Трофимович. base.memo.ru. Процитовано 18 вересня 2022.
  27. ↑ Списки жертв — Бербеко Александр Тихонович. base.memo.ru. Процитовано 18 вересня 2022.
  28. ↑ Попередній список репресованих Одещини, заарештованих у 1938 році та розстріляних у 1938-1941 роках. Вибірки з електронної бази даних «Одеський мартиролог» на 33 909 осіб (справи фонду «П» (припинені) УСБУ в Одеській області) та з електронної бази даних «Український мартиролог» (справи основного фонду (Ф. «0») УСБУ в Одеській області) мовою документів (PDF).
  29. ↑ а б Попередній список репресованих Одещини, заарештованих у 1937 році та розстріляних у 1937-1939 роках. Вибірки з бази даних «Одеський мартиролог» на 33 909 осіб (справи фонду «П» УСБУ в Одеській області) та з бази даних «Український мартиролог» (справи основного фонду УСБУ в Одеській області) мовою документів (PDF).
  30. ↑ Лавринец, Павел (5 грудня 2017). ПАВЕЛ КУКОЛЬНИК И ВЛАДИМИР НАЗИМОВ. Literatūra. Т. 59, № 2. с. 65. doi:10.15388/litera.2017.2.11050. ISSN 1648-1143. Процитовано 18 вересня 2022.
  31. ↑ Списки жертв — Шац Франц Варфоломеевич. base.memo.ru. Процитовано 18 вересня 2022.
  32. ↑ Список репрессированных по Одесской области (данные на 01.08.2020 г.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
  33. ↑ Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 22 липня 2020.
  34. ↑ Про утворення промислових районів і віднесення деяких міст республіки до категорії міст обласного підпорядкування. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  35. ↑ Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 липня 2020.
  36. ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  37. ↑ Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т / Гол. редколегія: П. Т. Тронько (голова) та ін. АН УРСР. Інститут історії.
    Ред. кол. тому: Гладка Л. В. (голова), Ануфрієв Л. О. (заст.), Бачинський А. Д., Боровой С. Я., Вольський С. А., Воробей П. І., Каришовський П. Й., Касьян Я. Г., Коваленко К. С., Ковбасюк С. М., Коломійчук В. Т., Коновалов В. Г., Коншина В. А., Курносов Ю. О., Лопата П. П., Мазуренко I. Д., Некрасов П. А., Першина 3. В., Раковський М. Ю., Смирнов О. М., Цвілюк С. А. (відп. секр.), Цимбал Є. I., Чижевський М. Т., Чухрій П. Г. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — Т. 16. Одеська область. — С. 719-730.
  38. ↑ История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. — Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. — 865 с. — С. 661—671.(рос.)
  39. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 2 лютого 1988 р. «Про розширення меж міста Роздільна Одеської області [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]»
  40. ↑ Новый железнодорожный вокзал на станции Раздельная соответствует евростандартам. podrobnosti. 18 листопада 2003. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
  41. ↑ Владимирский О. Открыт памятник Кобзарю в Раздельной / О. Владимирский // Вечерняя Одесса. — 2008. — 16 октября. — С. 1. (рос.)
  42. ↑ Троцкая Н. В сім'ї вольній новій…: открыт памятник Тарасу Шевченко в Раздельной / Н. Троцкая // Одесские известия. — 2008. — 21 октября. — С. 5.
  43. ↑ Памятник тарасу шевченко в райцентре раздельная одесской области построили на деньги общественности. fakty.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
  44. ↑ РОЗДІЛЬНА. Костел Божого Милосердя (201? - 202?). Одеська обл., Роздільнянський р-н | Костели і каплиці України. www.rkc.in.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  45. ↑ Освящение храма святителя Иннокентия в г.Раздельная | БАЛТСКАЯ ЕПАРХИЯ УКРАИНСКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ. baltaeparhia.org.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  46. ↑ М. П. Янко Топонімічний словник України. – К.: «Знання», 1998. — С. 301—302.
  47. ↑ Каталог фонду | ДНВП «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  48. ↑ Розрахунок відстаней між містами. Архів оригіналу за 12 серпня 2011.
  49. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  50. ↑ Одеська область. Географічний атлас (українська) . Київ: Мапа. 2006. с. 6—7.
  51. ↑ Сейсмічність України | СВІТОВИЙ ЦЕНТР ДАНИХ. wdc.org.ua. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 5 червня 2020.
  52. ↑ Все подробности румынского землетрясения в Украине: трясло от Одессы до Киева. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2020.
  53. ↑ Землетрясения в СССР в 1990 году. Сборник научных трудов. ОИФЗ РАН. 1996. с. 15-18. ISBN 5-201-11905-0. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  54. ↑ ВЫДЕРЖИТ ЛИ ОДЕССА СЕРЬЕЗНОЕ ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЕ?. ИА «Контекст Причерноморье». Процитовано 25 лютого 2021.
  55. ↑ Карточные домики: Одесса плохо переживет землетрясение в 7 баллов из-з. Монитор (ru-RU) . 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
  56. ↑ РАСЧЕТ ВОДОХОЗЯЙСТВЕННОГО БАЛАНСА БАССЕЙНА ДНЕСТРА. Доктор геогр. наук Василий Гребень, Киев Доктор техн. наук Виталий Мокин, Винница - PDF Скачать Бесплатно. docplayer.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  57. ↑ Наводнения. Днестр (ru-RU) . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  58. ↑ Отчет о проделанной работе по рапространению информации о риске наводнений. в бассейне Днестра - PDF Скачать Бесплатно. docplayer.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  59. ↑ Річки України. Реки Украины. Rivers of Ukraine. river.land.kiev.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  60. ↑ Климатические районы Одесской области | Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана. CollectedPapers (ru-RU) . 12 серпня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  61. ↑ Клімат Роздільної (English) . Climate-Data. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 24 Seb 2021.
  62. ↑ Средние месячные и годовые температуры воздуха в Раздельной. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 24 Seb 2021.
  63. ↑ а б в Кліматичні дані по м. Роздільна за період з 1899 року. meteo.gov.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 24 лютого 2021.
  64. ↑ Хильчевский В. К. (2017). Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. с. 86, 2(45). ISSN 2306-5680.
  65. ↑ Одеська область. Географічний атлас (українська) . Київ: Мапа. 2006. с. 4—5.
  66. ↑ Дністер. dnister.meteo.gov.ua. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  67. ↑ Одеська область. Географічний атлас (українською) . Київ: Мапа. 2006. с. 10.
  68. ↑ Кабмін затвердив кандидатуру Сергія ПРИХОДЬКА на посаду голови Роздільнянської РДА | Вперед. vpered.od.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  69. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №12/2020-рп. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  70. ↑ Державний реєстр виборців. www.drv.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 15 грудня 2020.
  71. ↑ Державний реєстр виборців. www.drv.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  72. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 лютого 2021.
  73. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2021.
  74. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2021.
  75. ↑ РОЗДІЛЬНЯНСЬКА МІСЬКА РАДА (укр.). 19 жовтня 2022. Процитовано 22 вересня 2023.
  76. ↑ Роздільнянська районна рада — Про районну раду. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 6 грудня 2020.
  77. ↑ Контакти. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  78. ↑ Управління соціального захисту населення. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  79. ↑ Відділ освіти, культури, молоді та спорту. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  80. ↑ Структурні підрозділи. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  81. ↑ Роздільнянська районна рада — Головне управління статистики в Одеській області Відділ статистики в Роздільнянському районі. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  82. ↑ Роздільнянський районний суд Одеської області. rz.od.court.gov.ua (укр.). Процитовано 24 грудня 2023.
  83. ↑ Південне МУ Мінюста (м. Одеса). just.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 грудня 2020.
  84. ↑ Роздільнянська державна податкова інспекція. od.tax.gov.ua. Процитовано 24 грудня 2023.
  85. ↑ Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області. Архів оригіналу за 26 січня 2021.
  86. ↑ Пошук найближчого центру та дистанційних пунктів. Безоплатна правова допомога (укр.). 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  87. ↑ Відділи державної реєстрації актів цивільного стану. minjust.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  88. ↑ Структура ГМЦ ЧАМ. www.hmcbas.od.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  89. ↑ а б Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 26 січня 2020.
  90. ↑ рос. дореф. Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года / Издание Херсонского губернского статистического комитета. — Херсон: Херсонский губернский статистический Комитет, 1888. — 188 с.
  91. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор.
  92. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  93. ↑ Н. П. ИнфоРост. ГПИБ | Список населенных мест Херсонской губернии: (по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрия, 1917. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  94. ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. Вып. 5 :  Тираспольский уезд (1922). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 7 грудня 2020.
  95. ↑ Адміністративно-територіальний поділ УСРР (за станом на 1 грудня 1933 року) / Центральна Адмін.-Територіальна Комісія при Президії ВУЦВК. За ред. Г. К. Фартушного. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — С. 109.
  96. ↑ Государственный комитет статистики Украины. Сборник: Численность наличного населения Украины на 1 января 2011. Киев 2011. Ответственная за выпуск Тимошенко Г. В. (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012.
  97. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 16 липня 2014.
  98. ↑ Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року (rar) — Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 12 серпня 2020.
  99. ↑ Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року (rar) — Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  100. ↑ Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2020.
  101. ↑ Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 серпня 2020.
  102. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України». ukrstat.org. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 15 січня 2020.
  103. ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2020 року (PDF). Державна служба статистики України. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  104. ↑ Міста в Україні. Інститут громадянського суспільства (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  105. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  106. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII. Украинская ССР. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  107. ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Всесоюзная перепись населения 1939 года. www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 січня 2020.
  108. ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
  109. ↑ Економіка міста. rozdilna.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
  110. ↑ Кабінет Міністрів України - Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  111. ↑ Заклади сфери охорони здоров’я. Одеська обласна державна адміністрація (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  112. ↑ Роздільнянська ЦРЛ - Головна. rozdilnjanska-crl.mozello.com. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  113. ↑ Роздільнянська центральна районна лікарня - Онлайн запис. ПБЧ. Процитовано 25 лютого 2021.
  114. ↑ Районна лікарня – з новим обладнанням. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Процитовано 25 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  115. ↑ Відбулось урочисте відкриття приймального відділення Роздільнянської ЦРЛ. rozdilna-rda.odessa.gov.ua. Процитовано 25 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  116. ↑ Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги. nszu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  117. ↑ Навчальні заклади м.Роздільна. rozdilna.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
  118. ↑ Постанова КМУ "Про затвердження Комплексних заходів щодо формування ступеневої професійно-технічної освіти, спеціалізації та перепрофілювання професійно-технічних навчальних закладів". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 25 лютого 2021.
  119. ↑ Роздільнянська районна рада виходить зі складу співзасновників газети «Вперед». izbirkom.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 11 грудня 2020.
  120. ↑ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОЗДІЛЬНЯНСЬКЕ ВИДАВНИЦТВО ВПЕРЕД. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 11 грудня 2020.
  121. ↑ Підписка на газету | Вперед. vpered.od.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  122. ↑ Рішення Роздільнянської міської ради від 04 грудня 2019 року № 2355 — VII
  123. ↑ Про внесення змін до переліку назв вулиць, провулків та площ міста Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області - Роздільнянська територіальна громада. rozdilna.toolkit.in.ua. Процитовано 24 грудня 2023.
  124. ↑ Володя упал (фото) — Роздільна ІНФО - Информационный сайт Роздільнянського району. rozdilna.info. Процитовано 2 грудня 2020.
  125. ↑ Міський голова. rozdilna.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  126. ↑ Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська міська територіальна громада. rozdilna.toolkit.in.ua. Процитовано 7 листопада 2022.
  127. ↑ Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська територіальна громада. rozdilnianskahromada.gov.ua. Процитовано 9 серпня 2024.
  128. ↑ ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ В РОЗДІЛЬНІЙ: НОВІ НАЗВИ ДЛЯ ВУЛИЦЬ ТА ПРОВУЛКІВ - Роздільнянська територіальна громада. rozdilnianskahromada.gov.ua (укр.). Процитовано 9 серпня 2024.
  129. ↑ ТРК "КРУГ" - В Раздельной политики встретились с писателями. krug.com.ua. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2021.
  130. ↑ Это коммунисты начали геноцид украинской культуры. Архів оригіналу за 6 березня 2022.
  131. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2010 - Офіційне представництво Президента України. web.archive.org. 27 квітня 2010. Архів оригіналу за 27 квітня 2010. Процитовано 11 лютого 2021.
  132. ↑ КРАЄВЄД. Відкриваємо історію Одеського краю. kraeved.od.ua. Процитовано 18 вересня 2022.
  133. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 грудня 2020.
  134. ↑ Відлуння Донецького аеропорту…. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 26 березня 2022.
  135. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №470/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  136. ↑ Логов Антон Васильович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 вересня 2022.
  137. ↑ Олександр Кабаков — Одеська музкомедія. Олександр Кабаков — Одеська музкомедія. Процитовано 16 вересня 2022.
  138. ↑ Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 вересня 2022.
  139. ↑ Положення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Роздільна. rozdilna.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  140. ↑ Про заснування Почесної відзнаки Роздільнянської міської ради За заслуги перед містом. rozdilna.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Роздільна
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Одещина»
d: Інформація у Вікіданих?
wikt: Означення у Вікісловнику?
s: Теми у Вікіджерелах?
П: Проєкт «Одещина»
П: Проєкт «Населені пункти України»
CMNS: Роздільна у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роздільна&oldid=43832571