Нова Забудова (Київ)
| Нова Забудова Київ | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°25′36″ пн. ш. 30°31′0″ сх. д. / 50.42667° пн. ш. 30.51667° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Антоновича, Саксаганського, Велика Васильківська | |||
| Заклади освіти та культури | КНЛУ | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |  «Либідська» «Олімпійська» «Палац Україна» | |||
| Карта | ||||
  Нова Забудова Нова Забудова (Київ) | ||||
 Нова Забудова у Вікісховищі | ||||
Нова́ Забудо́ва (рос. Но́вое Строе́ние) — історична місцевість у м. Києві. Виникла в 30—40-х роках XIX століття як земля, виділена для масового переселення жителів з Печерська, викликаного будівництвом Нової Печерської фортеці.
Головні вулиці — Антоновича, Саксаганського, Велика Васильківська, Жилянська, бульвар Тараса Шевченка (розділяв колишні дільниці міста — Старокиївську та Либідську)[1]. Частиною Нової Забудови була місцевість Паньківщина, куди входять три вулиці — Тарасівська, Микільсько-Ботанічна та Паньківська. Нова Забудова та Паньківщина мають найвищу концентрацію робочих місць у місті.[2]
У 30-х роках XIX ст. Київ розширювався, тому виникла потреба в плануванні й організації його забудови та впорядкування. У 1830 р. затвердили план нової фортеці на Печерську. Десятки будинків Печерського форштадту купили, щоб знести, а сотні мешканців переселили в квартали нового району — т. зв. Либідської дільниці або Нової забудови. У 1833 р. сюди з Печерська перенесли дерев'яну Володимирську церкву. У першій чверті XX ст. історична місцевість Нова забудова охоплювала Либідську й частково Бульварну дільниці Києва[1].
Активний розвиток і забудова району починаються наприкінці XIX — на поч. XX ст. Забудова тих часів збереглася на вулицях Басейній та Рогнідинській. Деякі культові споруди району були зруйновані в 1930—1960 рр.: Благовіщенська, Троїцька, Либідсько-Володимирська, Іоанна Златоуста (Залізна), Індійська церкви[1].
-
Нова Забудова у 1914 р. На передньому плані вулиця Льва Толстого -
Вулиця Велика Васильківська у 1900 р. -
Будинок на Жилянській, 79, знесений у 1990-х -
Сучасний вигляд вулиці Саксаганського
.jpg)
- ↑ а б в Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с.
- ↑ Кайдан, Тарас (3 лютого 2017). Трамвай у центр: як у Київ хочуть повернути рейковий транспорт. Хмарочос (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
- Нова Забудова // Веб-енциклопедія Києва.[Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Нова Забудова // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 277. — ISBN 5-88500-070-0.
- Новое строение, Новая застройка // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 392. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — С. Нова Забудова — ISBN 966-686-050-3.
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
