Ямська вулиця (Київ)
| Ямська вулиця Київ | |
|---|---|
 Початок Ямської вулиці | |
| Місцевість | Нова Забудова |
| Район | Голосіївський |
| Назва на честь | селища Ямки |
| Колишні назви | |
| Ямська, Батиєва, ім. Петра Кривоноса | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,2 км |
| Координати початку | 50°25′39.6″ пн. ш. 30°30′36.1″ сх. д. / 50.42767° пн. ш. 30.51003° сх. д. |
| Координати кінця | 50°25′5.7″ пн. ш. 30°30′56.2″ сх. д. / 50.41825° пн. ш. 30.51561° сх. д. |
| поштові індекси | 03038, 03150 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Олімпійська» «Палац «Україна»» |
| Найближчі залізничні станції | з. п. Протасів Яр |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Церква християн-адвентистів Сьомого дня, до 1927 р. існувала Миколо-Либідська церква |
| Державні установи | Державний резервний насіннєвий фонд України |
| Медичні заклади | Підстанція № 13 швидкої медичної допомоги |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11951 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1825486 |
| Мапа | |
 | |
 Ямська вулиця у Вікісховищі | |
Ямська́ ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Івана Федорова до проїзду без назви між вулицями Казимира Малевича і Миколи Грінченка.
Прилучаються вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, Німецька.
Вулиця виникла в середині XIX століття. Назва — від розташованого колись тут селища Ямки. У кінці XIX — на початку XX століття Ямська вулиця була відома в Києві своїми будинками розпусти. Після їх переносу, з метою остаточно запобігти сумнівній репутації вулиці, її жителі в березні 1906 року звернулися до міської думи з проханням назвати вулицю Криловською, на честь російського поета-байкаря Івана Крилова. Проте дума, підтримавши необхідність перейменування, запропонувала жителям підібрати їй іншу, «місцеву» назву. У 1907 році вулиця набула назву Батиєва, від розташованої неподалік Батиєвої гори.
У 1938 році вулиця набула назву вулиця ім. Петра Кривоноса[1], на честь залізничника-стахановця Петра Кривоноса (фактично продовжували використовувати попередню назву вулиці).
Історичну назву вулиці повернуто 1944 року[2].
Ямську вулицю увічнено Олександром Купріним у повісті «Яма».
Більшу частину старої забудови знесено у 1980-х роках. Будинок № 52 знесено 2013 року[3].
- буд. № 8 — будинок чергової для кондукторів станції Київ-Товарний, 1907 (архіт.)
- буд. № 44 — будинок, кінець XIX — початок ХХ ст., в якому містилася кузня (іст.).
- буд. № 54 — будинок, початок ХХ ст., в якому містився каретний цех (іст.).
-
На першому плані — Ямська вулиця, на задньому — Миколаївський костел, бл. 1915 -
Церква християн-адвентистів Сьомого дня, буд. № 70 -
частина від вул. Німецької до кінця -
№ 59 -
№ 50
.jpg)
.jpg)
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992—2016), 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016. — С. 39, 142.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 187.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 262. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 38. — ISBN 966-95457-1-5.
- Ямська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 310. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Улица недели: Ямская. Где находились «дома терпимости» и о чем писал Куприн? [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
