FN

F.N.

FN-Automobil
Тип	автомобілебудівна компанія
Галузь	Автомобілебудування
Доля	1896 - компанію купує фірма Ludwig Loewe & Co
Засновано	Липень 1889
Штаб-квартира	Ерсталь, Бельгія
Попередні назви	Fabrique Nationale d'Armes de Guerre
Продукція	Транспортні засоби
FN у Вікісховищі

|стиль_картки= F.N. (Еф Ен) — з 1889 року бельгійський виробник вогнепальної зброї, велосипедів, автомобілів, мотоциклів та тролейбусів. Штаб-квартира розташована у Ерсталі. 1896 року компанію купує фірма Ludwig Loewe & Co. 1935 року компанія припинила виробництво легкових автомобілів.

У липні 1889 року в місті Ерсталь було засновано фірму Fabrique Nationale d'Armes de Guerre («Національна фабрика військового озброєння»). Фабрика стала виробляти гвинтівки системи братів Маузерів. 1896 року фірму купує німецька компанія «Ludwig Loewe & Co», яка вирішує розширити сферу інтересів фірми і поступається загальному велосипедного буму, почавши виробляти велосипеди. 1898 року на фабриці будують моторизований квадроцикл. Однак керівництво зметикувало, що квадроцикли — це не серйозно, що для проникнення на автомобільний ринок треба щось серйозніше. Для цього наймають італійського інженера на прізвище Космос.

У 1899 році Космос будує 4-колісний 2-циліндровий автомобіль, який має мотор, об'ємом 800 кубів і потужністю 2.5 к.с.. Цей автомобіль мав 2-швидкісну коробку передач.

У 1900 році мотор був форсований до 3.5 к.с., в цілому було побудовано близько 100 автомобілів цієї серії, а ще через рік з'являється модель В з 1 л мотором, потужністю 4.5 к.с.. До речі, одночасно з автомобілями фірма стала експериментувати і з мотоциклами, в 1901 році серійно почавши їх випускати, а з 1903 року вперше в світі стали виробляти мотоцикли з карданом, а ще через 2 роки знову вперше у світі випустивши 4-циліндровий мотоцикл.

Але повернемося до машин, продавши за 1901 рік 280 примірників, було вирішено побудувати гібрид, який мав силовий агрегат з бензиновим мотором, генератором і тяговими електродвигунами, в цілому машина розвивала 100 сил, проте машина, що брала участь у перегонах Париж-Берлін, показала себе не з найкращого боку, і фірма взагалі відмовилася від виробництва автомобілів власної конструкції.

Фірма стала випускати автомобілі De Dion Populaire, продавши 10 машин, їх виробництво припинили. Після чого з фірми йде головний конструктор — Космос.

Проте вже в 1905 році керівництво вирішує відновити виробництво автомобілів під власною маркою FN. Однак фабрика йде не по шляху створення власної конструкції, а покупки вже готових моделей, у зв'язку з чим підписується ліцензійна угода з фірмою La Locomotrice, яка має ліцензію на виробництво автомобілів марки Rochet-Schneider, також цією ліцензією скористалася фірма Nagant.

Виробничу програму склала велика модель 6900 30/40CV з моноблоковим мотором і карданним приводом, покупцями такої машини стануть шах Ірану (Персії), кронпринц Німеччини та король Сербії.

Також була 4-циліндрова 2-літрова модель 2000 14/18CV.

У 1908 році з'явилися моделі 1400 8/10CV, 1500 і 1560.

Але вже в 1909 році фірма нарешті стала виробляти автомобілі власної конструкції. З'являються моделі 1950 та 2700 16/24CV, перші цифри в позначенні значили об'єм мотора.

Через 2 роки з'явилася модель 2400, її характерною рисою був моноблок мотора і коробки передач. 1912 року фірма будує новий завод, стаючи одним з найбільших виробників автомобілів у Бельгії, через рік виходить у світ модель 1250 8/12CV.

Цей модельний ряд протримався до Першої світової, під час війни німці захопили завод, і виробництво автомобілів та мотоциклів зупинилося. Після війни фірма виходить зі складу німецької фірми за допомогою фінансування з боку бельгійських банків, виробництво відновилося, але це були довоєнні конструкції, проте, щоб скласти конкуренцію іншим маркам, машини були оновлені, оскільки, наприклад, модель 2700, яка стала називатися 2700А, отримала електричний стартер і електричні фари, радіатор став фарбуватися в колір кузова, ця мода, до речі, прийшла зі США.

Крім цього, продовжилося виробництво моделей 1250 і 2150, їх виробництво відновилося в 1920 році, разом з ними була показана новинка — модель 3800.

У 1922 році з'являється модель 2200, причому, вона стала першою машиною марки з лівим розташуванням керма.

Через рік з'являється модель 1300, ця малолітражна машина отримала гальма всіх коліс, що було в той час скоріше винятком із правил, ніж повсякденною річчю.

У 1925 році «ФН» виставила машини на ралі Монте-Карло, модель 1300S з 35-сильним мотором приходить до фінішу третьою, в тому ж році машини були виставлені на 12-годинні гонки SPA, де машина отримала перемогу у своєму класі, через рік успіх був знову за 1300.

У жовтні 1927 року 1300 змінюється новою моделлю — 1400 10CV. У травні 1928 року 2 екіпажі на автомобілях «ФН 1400» вирушають в пробіг Африкою — з Алжиру до Кейптауна. Це був перший подібний пробіг на монопривідній машині, а також перший пробіг Африкою бельгійського автомобіля взагалі, в ході пробігу побували й у Конго, яка тоді був колонією Бельгії. Під час пробігу одна машина була знищена в пожежі, коли горіли джунглі, команда подолала 28000 км за 103 дні.

Цікавий момент, шах Ірану замовив собі FN 1400, правда, його кузов був оброблений алюмінієм та інкрустованим деревом.

У 1928 році фірма будує нові виробничі площі, крім того, мотоцикли фірми випускаються за ліцензією у Франції та Швеції. 1929 року починається збірка мототехніки і в Німеччині.

У 1930 році з'явилася шикарна 8-циліндрова модель 832 з 3.2 л мотором, потужністю 70 сил, проте вона з'явилася в той момент, коли на ринку вибухнула криза, тим не менш, їх вдалося продати близько 370 штук, в рік дебюту ця машина завоювала перше місце в гонках Francorchamps, які проходили в Іспанії.

Крім неї, з'явилася 1800-кубова спортивна модель 11CV.

А через рік 1400 змінює 1625, яка стає досить вдалою моделлю фірми.

У 1933 році 1625 змінюється моделлю Type 42 Prince Baudouin, ця машина оснащується 2-літровим мотором і суцільнометалевим кузовом, вперше серед бельгійських виробників.

У грудні того ж року було показано і більший автомобіль, який міг оснащуватися мотором 2.3 л або за замовленням 3.8 л, це був більш обтічний Prince Albert.

У 1935 році фірма вела переговори про надання своїх виробничих площ для американських фірм, які планували складання автомобілів в Бельгії, у зв'язку з високими митами на готові автомобілі, але угода зірвалася, а виробництво власних легкових автомобілів було зупинено. Фірма, що сильно втратилась на будівництво та оновлення програми до кризи, не могла самостійно оговтатися від наслідків, одним з варіантів стало виробництво тролейбусів. 1937 року на території заводу йшла збірка автомобілів марки «Пежо» — моделей 202, 302 і 402. Також почався випуск вантажних автомобілів за ліцензією «Сітроен». Фірма дихала на ладан, але, що не дивно, не згинути їй допоміг Гітлер.

У 1939 році країну окупувала Німеччина, і фірма наростила виробництво вантажних автомобілів і мотоциклів для потреб німецької армії.

B 1945 році завод сильно постраждав під час бомбардування американськими військовими. Виробництво тролейбусів, вантажних автомобілів і мотоциклів відновилося в 1947 році, але від виробництва тролейбусів відмовилися вже в 1955 році, в 1962 році припинили випуск мотоциклів, а в 1966 році припинили випускати і вантажівки, які, до речі, випускалися до цього спільно з фірмами Brossel і Miesse.

Компанія сконцентрувалася на тому, з чого і починала 77 років тому, тобто на зброї (правда, крім зброї вона випускає й авіаційні двигуни), фірма існує і сьогодні, проте до автомобілів не має вже ніякого відношення.

• 1899 — F.N. Typ A
• 1905 — F.N. 6900
  • F.N. 2000
• 1908 — F.N. 1400
  • F.N. 1500
  • F.N. 1560
• 1909 — F.N. 1950
  • F.N. 2700
• 1911 — F.N. 2400
• 1913 — F.N. 1250
• 1920 — F.N. 2150
  • F.N. 3800
• 1922 — F.N. 2200
• 1923 — F.N. 1300
• 1927 — F.N. 1400
• 1930 — F.N. 832
  • F.N. 1800
• 1931 — F.N. 1625
• 1933 — F.N. Type 42 Prince Baudouin
  • F.N. Type 42 Prince Albert

• Automobil und Motorradchronik, Heft 11/1976
• Yvette Kupélian, Jacques Kupélian und Jacques Sirtaine: Histoire de l'automobile belge. Paul Legrain, Brüssel, ISBN 2-8705-7001-5und e.p.a., Paris, ISBN 2-8512-0090-9
• G. N. Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, 1975