M-84

Танк М-84
Сербський М-84
Сербський М-84
Типосновний бойовий танк
М-84
Походження СФРЮ
Історія використання
На озброєнні1985 — т. ч.
ОператориКувейт Кувейт
Сербія Сербія
Словенія Словенія
Хорватія Хорватія
ВійниВійна в затоці
Югославські війни
UNMIK
Історія виробництва
РозробникЮНА
Виробникзавод «Джуро Джакович»
Виготовлення1984—1991
Виготовлена
кількість		652
Варіантидив. варіанти
Характеристики
Вага41,5 т.
Довжина9,53 м
Довжина ствола48 калібрів
Ширина3,57 м
Висота2,19 м
Обслуга3: командир, механік-водій, навідник
Калібр125 мм, 2A46
Темп вогню8 постр./хв
Дальність вогню
Ефективна3 км (БОПС)
до 10 км (ОФС)
Броняпротиснарядна комбінована;
композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом.
Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм
Головне
озброєння
гладкоствольна танкова гармата
боєкомплект: 42
Другорядне
озброєння
додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм
зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км)
Двигундизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³
1000 к.с. (750 кВ)
Питома потужність24,10 к.с./т
Підвіскаіндивідуальна торсійна
тиск на ґрунт: 0,83 кг/см²
Дорожній просвіт100 мм
ПаливоD2, 1190 + 400 л.
Швидкістьшосе: 68 км/год
бездоріжжя: 35-45 км/год
Прохідністьнахил: 25°
підйом: 30°
стінка: 0,85 м
рів: 2,8 м
брід: 1,2 м
M-84 у Вікісховищі

M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління. M-84 — це ліцензійна копія радянського Т-72М1, яку виготовляла Югославія на потужностях, що тепер розміщені на території Хорватії. Танк перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.

Головною відмінністю M-84 від радянського Т-72 є кращі приціли та система керування вогнем[1].

Розробка і виробництво

[ред. | ред. код]

У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено ​​на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.

У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:

Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.

Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.

Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.

Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN[2].

Варіанти

[ред. | ред. код]
  • M-84 — базова модифікація. Прийнята на озброєння югославською армією у 1984 році. Оснащувалась двигуном В-46-6 потужністю 780 к. с.
  • M-84A — модернізований М-84 із двигуном В-46-6ТК (V46-TK) потужністю 1000 к. с., оснащеним двома турбокомпресорами та інтеркулером.
  • M-84AB — модернізація М-84А із встановленням нової СУВ SUV-M-84 для армії Кувейту.
  • M-84ABN — М-84AB оснащений навігаційним обладнанням.
  • M-84ABK — командирський варіант М-84AB, з додатковим зв'язковим та навігаційним обладнанням, а також генератором.
  • M-84AI — БРЕМ, югославського виробництва на шасі М-84А. Було заплановано виготовити 15 машин для Кувейту, проте є дані, що жодної з них збудувати так і не встигли. Було виготовлено один прототип.
  • M-84A4 Sniper — хорватський варіант модернізації танків М-84A та М-84AB.
  • M-84D — хорватський варіант модернізації танків М-84A4.
  • M-95 Degman — хорватський варіант модернізації танка М84 прототипом послужив югославський проект М-91 Вихор.
  • M2001 — сербський варіант модернізації танка М84 також відомий під назвою M2001.

Оператори

[ред. | ред. код]

Поточні

[ред. | ред. код]
  • Кувейт Кувейт: 75 M-84AB на озброєнні та зберіганні, станом на 2024 рік[3].
  • Сербія Сербія: 195 M-84 на озброєнні та 4+ M-84AS1 проходять випробування, станом на 2024 рік[4].
  • Словенія Словенія: 14 машин залишаються в робочому стані лише для навчання, 32 залишаються на зберіганні, станом на 2024 рік[5]. Усі танки були модернізовані до варіанту M-84A4 Sniper. Пропозиція Німеччини відправити в Словенію машини німецького виробництва в обмін на М-84А4 для України провалилася.
    • 14 танків використовуються 45-м центром гусеничних бойових машин у Півці[6].
  • Хорватія Хорватія: 74 M-84A4 на озброєні, станом на 2024 рік. Планується заміна всіх танків на Leopard 2A8. 30 танків заплановано передати Україні[7][8].

Майбутні

[ред. | ред. код]
  • Україна Україна: запланована передача Хорватією 30 M-84A4 Sniper, станом на жовтень 2024 року[9].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • M-84A
    M-84A
  • M-84AK
    M-84AK
  • Сербський M-84AS1, 2020 рік
    Сербський M-84AS1, 2020 рік
  • Сербський M-84AS1
    Сербський M-84AS1
  • M-84AB1
    M-84AB1
  • Сербський M-84AS2
    Сербський M-84AS2

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Стало відомо, чим обіцяні ЗСУ хорватські танки М-84 відрізняються від Т-72М1. Info Room. Процитовано 1 листопада 2024.
  2. ↑ Aselsan'ın Kuveyt'teki M 84 tanklarının modernizasyonunu yapması kararlaştırıldı. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
  3. ↑ IISS, 2024, с. 366.
  4. ↑ IISS, 2024, с. 133.
  5. ↑ IISS, 2024, с. 137.
  6. ↑ vojak, Postani. 45. center goseničnih bojnih vozil. Postani vojak (словен.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  7. ↑ IISS, 2024, с. 79.
  8. ↑ Hrvatska nabavlja najmodernije tenkove Leopard 2A8, a Ukrajini šalje svoje M-84 i borbena oklopna vozila M-80. www.vecernji.hr (хор.).
  9. ↑ Хорватія закупить Leopard 2, віддавши старі танки Україні. Мілітарний. Процитовано 1 листопада 2024.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M-84
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=M-84&oldid=43801475