Володарська волость
Володарська волость | ||||
Центр | Володарка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 11 133 (1886) | |||
Населення | 7762 осіб (1886) | |||
Густота | 63.8 осіб / км² | |||
Наступники | Володарський район | |||
Володарська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у містечку Володарка.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 7762 осіб (3852 чоловічої статі та 3910 — жіночої), 747 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 4717 | 4064 |
Приватної власності | 6161 | 3753 |
Іншої власності | 255 | 166 |
Загалом | 11133 | 7983 |
Поселення волості:
- Володарка — колишнє власницьке містечко при річці Рось за 30 верст від повітового міста, 1269 осіб, 170 дворів, православна церква, костел, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, аптека, 8 постоялих дворів, 6 постоялих будинків, 16 лавок, 2 водяних млини, пивоварний завод, сукновальна фабрика, ярмарки через 2 тижні.
- Завадівка — колишнє власницьке село при річці Рогозянка, 713 осіб, 67 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
- Логвин — колишнє власницьке село при річці Рось, 1330 осіб, 182 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, школа, постоялий будинок.
- Рогізне — колишнє власницьке село, 1503 особи, 238 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Леонтій Євстафійович Поліщук[2];
- 1910 року — Козачина[3];
- 1912—1915 роках — Василь Степанович Тит-Тишук',[4],[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |