Чубинецька волость
Чубинецька волость | ||||
Центр | Великі Єрчики, Чубинці | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 394 (1886) | |||
Населення | 5880 осіб (1886) | |||
Густота | 40.2 осіб / км² | |||
Чубинецька волость (Великоєрчиківська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у селі Великі Єрчики.
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 5880 осіб (2763 чоловічої статі та 3117 — жіночої), 791 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5535 | 4722 |
Приватної власності | 7485 | 4296 |
Іншої власності | 374 | 298 |
Загалом | 13394 | 9316 |
Основні поселення волості:
- Великі Єрчики — колишнє власницьке село за 6 верст від повітового міста, 967 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Буки — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 749 осіб, 99 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Малі Єрчики — колишнє власницьке село, 1300 осіб, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Селезенівка[2] — колишнє власницьке село при річці Сквирка, 934 особи, 161 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Строків — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 816 осіб, 169 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, винокурний завод.
- Чубинці — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 771 особа, 83 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 водяних млини, винокурний завод.
Наприкінці XIX сторіччя волосне правління було перенесено до села Чубинці й волость отримана назву Чубинецька.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ у довіднику - помилковоСеменівка
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |