Барахтянська волость
| Барахтянська волость | ||||
| Центр | Барахти | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 15 509 (1886) | |||
| Населення | 9464 осіб (1886) | |||
| Густота | 55.9 осіб / км² | |||
Барахтянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Барахти.
Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 7 сільських громад. Населення — 9464 осіб (4429 чоловічої статі та 5035 — жіночої), 1340 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 14972 | 8764 |
| Приватної власності | 366 | 310 |
| Іншої власності | 263 | 169 |
| Загалом | 15601 | 9243 |
Основні поселення волості:
- Барахти — колишнє державне село при річках Рудька та Червониха, 2315 осіб, 350 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинків.
- Барахтянська Вільшанка (Перецька Дубина) — колишнє державне село, 3264 особи, 335 дворів, православна церква, школа, 7 постоялих будинків, лавка.
- Вільшанська Новосілка — колишнє державне село, 536 осіб, 122 двори.
- Погреби — колишнє державне село при річці Стугна, 644 особи, 109 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Тростинка — колишнє державне село, 3168 осіб, 348 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 року — Корній Федорович Семенець[2],[3];
- 1912—1913 роках — Йосип Родіонович Ковриженко[4],[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)