Малополовецька волость
| Малополовецька волость | ||||
| Центр | Мале Половецьке | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 242 (1886) | |||
| Населення | 9750 осіб (1886) | |||
| Густота | 51.8 осіб / км² | |||
Малополовецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Мале Половецьке.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 9750 осіб (4782 чоловічої статі та 4968 — жіночої), 1179 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9887 | 8173 |
| Приватної власності | 7168 | 4287 |
| Іншої власності | 187 | 155 |
| Загалом | 17242 | 12615 |
Основні поселення волості:
- Мале Половецьке — колишнє власницьке село при річці Собот, 2469 осіб, 374 двори, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Безпечна — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 584 особи, 94 двори, 2 постоялих будинки.
- Дулицьке — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 1185 осіб, 202 двори, православна церква, школа, 4 постоялих будинки.
- Красноліси — колишнє власницьке село, 1403 особи, 214 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, водяний млин.
- Руда — колишнє власницьке село, 887 осіб, 150 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Яхни — колишнє власницьке село при річці Собот, 1088 осіб, 145 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)