Трушківська волость
| Трушківська волость | ||||
| Центр | Трушки | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 202 (1886) | |||
| Населення | 10 045 осіб (1886) | |||
| Густота | 53.5 осіб / км² | |||
Трушківська волость (Трушко-Шамраївська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Трушки.
Станом на 1886 рік складалася з 5 поселень, 5 сільських громад. Населення — 10045 осіб (5063 чоловічої статі та 4982 — жіночої), 1250 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9187 | 7581 |
| Приватної власності | 7854 | 3213 |
| Іншої власності | 161 | 133 |
| Загалом | 17202 | 10927 |
Поселення волості:
- Трушки — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 2448 осіб, 371 двір, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавки, базари, водяний млин. За 3 верст — кінський завод
- Матюші — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 1910 осіб, 239 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 2 водяних млини.
- Фурси (Тартак) — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 1207 осіб, 174 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, водяний млин.
- Чмирівка — колишнє власницьке село при впадіння річки Кам'янка до річки Рось, 501 особа, 68 дворів, постоялий будинок, водяний млин.
- Шамраївка — колишнє власницьке село при впадіння річки річці Роставиця, 2714 осіб, 398 двори, православна церква, школа, лікарня, поштова станція, 6 постоялих будинків, 4 лавки, базари, 2 водяних млини, бурякоцукровий завод.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Даниїл Євсєвійович Новохацький[2];
- 1910 року — Пилип Іванович Кравець[3];
- 1912—1915 роках — Тимофій Максимович Лукьяненко[4],[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_(1852).png)