Димитр Главчев

У цьому болгарському повному імені друга частина (Борисов) означає ім'я по батькові, а третя (Главчев) прізвище
Димитр Главчев
болг. Димитър Борисов Главчев
Народився15 серпня 1963(1963-08-15) (61 рік)
Софія, Болгарія
Країна Болгарія
Діяльністьполітик
Alma materУніверситет національного та світового господарства
Знання мованглійська, болгарська і російська
Посадаголова Народних зборів Болгаріїd, депутат Народних зборів Болгарії[d][1], депутат Народних зборів Болгарії[d][1], депутат Народних зборів Болгарії[d][1], депутат Народних зборів Болгарії[d][1], депутат Народних зборів Болгарії[d][1], депутат Народних зборів Болгарії[d][1], Прем'єр-міністри Болгарії[d], Список міністрів закордонних справ Болгарії і Прем'єр-міністри Болгарії[d]
Партіянезалежний політик

Димитр Борисов Главчев (болг. Димитър Борисов Главчев) — болгарський незалежний політик, голова Рахункової палати Болгарії, тимчасовий виконувач обов'язків прем'єр-міністра[2][3][4] і міністр закордонних справ Болгарії[5].

Раніше був членом партії ГЕРБ, із 2009 по 2021 рік був депутатом Народних зборів, посаду голови яких ненадовго обіймав у 2017 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 серпня 1963 року в Софії.[6] Середню освіту здобув у 1981 році в 35-й середній школі (тоді — середня школа імені Михайла Калініна).[7] Вищу освіту здобув 1987 року в Університеті національного та світового господарства (тоді ім. Карла Маркса) за фахом «економіст-бухгалтер».[8] У цьому ж університеті здобув також освітньо-кваліфікаційний рівень магістра з міжнародних економічних відносин.[8] Працював професійним бухгалтером близько 30 років, із яких 20 — незалежним аудитором.[9]

2009 року вперше обраний до парламенту, де ввійшов до депутатської групи ГЕРБ у Народних зборах 41-го скликання. Був депутатом 5 скликань поспіль, пішовши з парламенту після 46-го скликання. На депутатській роботі працював у комітеті з бюджету та фінансів[10]. На цій посаді брав участь у 2010 році у розробленні «Закону про Рахункову палату». 2011 року призначений заступником голови фракції ГЕРБ. У 43-му скликанні був призначений заступником голови Народних зборів, тимчасово головуючи на сесіях у відсутність чинного голови Цецки Цачевої[11]. У Народних зборах 44-го скликання очолював міжпарламентську делегацію Болгарії в ПАРЄ[10]. З 19 квітня по 17 листопада 2017 року обіймав посаду голови Народних зборів 44-го скликання, після чого подав у відставку у зв'язку зі скандалом з керівницею БСП Корнелією Ніновою, яку він змусив залишити сесію за «образу» прем'єр-міністра Бойка Борисова[12].

На парламентських виборах у Болгарії в листопаді 2021 року не балотувався.

12 липня 2023 року депутатська група ГЕРБ-СДС висунула його на посаду голови Рахункової палати[13]. 28 липня обраний на цю посаду голосами 148 депутатів.[14] 31 липня офіційно розпочав свій 7-річний строк повноважень[15].

9 квітня 2024 року президент Румен Радев призначив його виконувачем обов'язків прем'єр-міністра Болгарії. 22 квітня 2024 року у очоленому ним уряді його призначили міністром закордонних справ.

7 травня 2024 року Главчев провів телефонну розмову з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем, де йшлося про військові потреби України, Формулу миру Зеленського, Саміт миру у Швейцарії та можливу участь болгарського бізнесу в Конференції з питань відновлення у Берліні 2024 року. Під час розмови Главчев запевнив, що Болгарія й надалі допомагатиме Україні.[16]

На посаді голови болгарського уряду виступив за розширення присутності НАТО в Чорноморському регіоні та на Західних Балканах.[17]

Володіє англійською та російською мовами. Одружений, має дочку і сина та двох онуків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Strazha.bg
  2. ↑ Болгарія підтримає Україну у відновленні країни після закінчення війни. topor.od.ua. 29 квітня 2024. Процитовано 29 травня 2024.
  3. ↑ Bulgaria's caretaker PM-designate Glavchev presents nominees for interim government. The Sofia Globe (амер.). 5 квітня 2024. Архів оригіналу за 10 квітня 2024. Процитовано 12 квітня 2024.
  4. ↑ Caretaker Prime Minister Dimitar Glavchev. www.bta.bg (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2024. Процитовано 12 квітня 2024.
  5. ↑ Повоєнну відбудову України обговорили у Болгарії на двосторонньому бізнес-форумі. Укрінформ. 25 квітня 2024. Процитовано 29 травня 2024.
  6. ↑ dariknews.bg
  7. ↑ Кой е Димитър Главчев?. Dariknews (болг.). 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  8. ↑ а б www.unwe.bg
  9. ↑ Биография: Кой е Димитър Главчев. Nrd (болг.). 30 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  10. ↑ а б Биография на кандидата за служебен министър-председател Димитър Главчев. BTA (болг.). 30 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  11. ↑ Кой е Димитър Главчев. 24chasa (болг.). 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  12. ↑ Радев посочи Димитър Главчев за служебен министър-председател. Euronews (болг.). 30 березня 2024. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  13. ↑ ГЕРБ издига кандидатурата на Димитър Главчев за председател на Сметната палата. Dnevnik (болг.). 12 липня 2023. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  14. ↑ Народното събрание избра Димитър Главчев за председател на Сметната палата. Dnevnik (болг.). 26 липня 2023. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  15. ↑ Народното събрание избра Димитър Главчев за председател на Сметната палата. Bulnao (болг.). 31 липня 2023. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  16. ↑ Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Прем’єр-міністр Болгарії Дімітр Главчев провели телефонну розмову. Посольство України в Республіці Болгарія. 7 травня 2024. Процитовано 29 травня 2024.
  17. ↑ Болгарія закликала розширити присутність НАТО у Чорноморському регіоні та на Балканах. РБК-Україна. 27 травня 2024. Процитовано 29 травня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Димитр_Главчев&oldid=43391581