Президент Фінляндії
| Президент Фінляндії фін. Suomen tasavallan presidentti швед. Republiken Finlands president | |
|---|---|
 | |
| Тип | президент і голова держави |
| Член | Європейська рада |
| Резиденція |
|
| Місце | Mäntyniemid, Президентський палац і Kultarantad |
| Призначає | Вибирається на всенародному голосуванні |
| Термін каденції | Шість років можливий другий термін, підряд |
| Твірний інструмент | Конституція Фінляндії |
| Попередник | Генерал-губернатор Великого князівства Фінляндського |
| Створення | 27 липня 1919 |
| Перший на посаді | Каарло Юго Столберґ (1919—1925) |
| Платня | 126 000 євро щорічно |
| Вебсайт | presidentti.fi |
Президент Фінляндії — глава держави Фінляндія[1][2].
Пост президента Фінляндії заснований в 1919 році. Сьогодні цю посаду обіймає Александр Стубб, обраний на президентських виборах у Фінляндії 2024 року. Він з 1 березня 2024 року перейняв повноваження президента.
Правила обрання визначено конституцією, що набула чинності 1 березня 2000 року.
Президент республіки Фінляндія обирається прямим всенародним голосуванням. При нормальному ході подій, президентські вибори проходять раз на 6 років. У разі неможливості виконання обов'язків діючим президентом, новий обирається в найкоротші можливі терміни.
Президентом може стати тільки уродженець Фінляндії. Одна і та сама людина може бути обрана президентом не більше ніж на 2 послідовних терміни.
Кандидата в президенти може висунути політична партія, що отримала хоча б одне місце в парламенті на попередніх виборах, або група виборців числом не менше 20 000 чоловік.
Якщо висунутий тільки один кандидат, то він стає президентом без проведення голосування. В іншому випадку, перший тур голосування проходить у рік виборів у третю неділю січня. Якщо один із кандидатів набирає 50 % + 1 голос, то він стає президентом. Інакше, через 3 тижні призначається другий тур голосування, в якому беруть участь два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів у першому турі. Кандидат, що набрав найбільше число голосів у другому турі, перемагає. У разі рівності голосів, результати виборів визначаються жеребкуванням.
Новий президент вступає на посаду в перший день місяця, наступного за виборами (1 лютого або 1 березня), виголосивши урочисту промову перед парламентом.
- Каарло Юго Столберґ (1919—1925)
- Лаурі Крістіан Реландер (1925—1931)
- Пер Евінд Свінгувуд (1931—1937)
- Кюесті Калліо (1937—1940)
- Рісто Рюті (1940—1944)
- Карл Густав Еміль Маннергейм (1944—1946)
- Юго Кусті Паасиківі (1946—1956)
- Урго Калева Кекконен (1956—1982)
- Мауно Койвісто (1982—1994)
- Мартті Агтісаарі (1994—2000)
- Тар'я Галонен (2000—2012)
- Саулі Нііністе (2012—2024)
- Александр Стубб (з 2024 року)
Посада президента Фінляндії була заснована Конституційним Актом 1919 року, затвердженим регентом Маннергеймом 17 липня 1919.
Перший президент був обраний у 1919 році парламентом. З 1925 по 1982 рік проходили непрямі вибори президента колегією виборців, що обиралася населенням країни. В 1988 році президентські вибори проходили за змішаною схемою: якщо жоден із кандидатів не набирав 50 % + 1 голос на прямих виборах, то президента обирала колегія вибірників. Починаючи з 1994 року проводяться прямі президентські вибори.
Мали місце кілька винятків. В 1940 та 1943 роках президент обирався колегією виборців 1937 року, оскільки Фінляндія перебувала в стані війни. В 1946 році, після відставки Маннергейма, і в 1973 році, президент обирався парламентом.
Крім того, в перші роки незалежності Фінляндією керували два регенти і виборний монарх. 18 травня 1918 року парламент Фінляндії дав свою згоду на призначення регентом спікера сенату Пера Евінда Свінгувуда. 12 грудня того ж року парламент прийняв його відставку і затвердив новим регентом Карла Маннергейма. 9 жовтня 1918 парламент обрав на трон Фінляндії під ім'ям Väinö I Принца і Ландграф Фрідріха Карла Гессен-Кассельского (Fredrik Kaarle у фінській транскрипції), який відрікся від трону 14 грудня того ж року, після розпаду Німеччини.
У президента Фінляндії — три офіційні резиденції: президентський палац (в Гельсінкі), Култаранта (поблизу Наанталі) і Мянтініемі (Гельсінкі).
-
Президентський палац в м. Гельсінкі -
Мянтюніємі -
Култаранта
- ↑ (англ.) Finland // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 листопада. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ (англ.) Finland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 листопада. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Дахно І. І. Фінляндія // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Finland : [англ.] // World Statesmen.org.
- Офіційний сайт президента Фінляндії.
- Конституція Фінляндії. [Архівовано 28 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 | Каарло Юго Столберґ (1919–1925) • Лаурі Крістіан Реландер (1925–1931) • Пер Евінд Свінгувуд (1931–1937) • Кюесті Калліо (1937–1940) • Рісто Рюті (1940–1944) Карл Густав Маннергейм (1944–1946) • Юго Паасиківі (1946–1956) • Урго Кекконен (1956–1982) • Мауно Койвісто (1982–1994) • Мартті Ахтісаарі (1994–2000) • Тар'я Галонен (2000–2012) • Саулі Нііністьо (2012-2024) • Александр Стубб (2024–) | | |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
