Тригонометричний ряд

У математиці тригонометричний ряд — це ряд вигляду:

Його називають рядом Фур'є, якщо доданки і мають вигляд:

де є інтегровною функцією .

Нулі тригонометричного ряду

[ред. | ред. код]

Унікальність і нулі тригонометричних рядів активно досліджували в Європі XIX століття. По-перше, Георг Кантор довів, що якщо тригонометричний ряд збіжний до функції на інтервалі , яка тотожно дорівнює нулю або, загальніше, відмінна від нуля не більше ніж у скінченній кількості точок, то всі коефіцієнти ряду дорівнюють нулю.

Пізніше Кантор довів, що навіть якщо множина S, на якій відмінна від нуля, є нескінченною, але похідна множина S' від S скінченна, то всі коефіцієнти дорівнюють нулю. Насправді він довів загальніший результат. Нехай S0 = S і Sk+1 — похідна множина від Sk. Якщо існує скінченне число n, для якого Sn скінченна, то всі коефіцієнти дорівнюють нулю. Пізніше Лебег довів, що якщо існує зліченно нескінченний ординал α такий, що Sα скінченна, то всі коефіцієнти ряду дорівнюють нулю. Робота Кантора над проблемою унікальності, як відомо, привела його до винаходу трансфінітних порядкових чисел, які з'явилися як індекси α в Sα[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cooke, Roger (1993), Uniqueness of trigonometric series and descriptive set theory, 1870–1985, Archive for History of Exact Sciences, 45 (4): 281—334, doi:10.1007/BF01886630.