TAS2R19

TAS2R19
Ідентифікатори
Символи	TAS2R19, MSTP058, T2R19, T2R23, T2R48, TAS2R23, TAS2R48, taste 2 receptor member 19
Зовнішні ІД	OMIM: 613961 MGI: 2681304 HomoloGene: 89250 GeneCards: TAS2R19
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• integral component of membrane; • клітинна мембрана; • мембрана;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259294
	353165
	ENSG00000212124
	ENSMUSG00000053217
	P59542
	Q7TQA8
	NM_176888
	NM_181276
	NP_795369
	NP_851793
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R19 (англ. Taste 2 receptor member 19) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 299 амінокислот, а молекулярна маса — 33 908^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MMCFLLIISS	ILVVFAFVLG	NVANGFIALV	NVIDWVNTRK	ISSAEQILTA
LVVSRIGLLW	VMLFLWYATV	FNSALYGLEV	RIVASNAWAV	TNHFSMWLAA
SLSIFCLLKI	ANFSNLISLH	LKKRIKSVVL	VILLGPLVFL	ICNLAVITMD
ERVWTKEYEG	NVTWKIKLRN	AIHLSSLTVT	TLANLIPFTL	SLICFLLLIC
SLCKHLKKMR	LHSKGSQDPS	TKVHIKALQT	VTSFLMLFAI	YFLCIITSTW
NLRTQQSKLV	LLLCQTVAIM	YPSFHSFILI	MGSRKLKQTF	LSVLWQMTR

A: Аланін
 C: Цистеїн
 D: Аспарагінова кислота
 E: Глутамінова кислота
 F: Фенілаланін
 G: Гліцин
 H: Гістидин
 I: Ізолейцин
 K: Лізин
 L: Лейцин
 M: Метіонін
 N: Аспарагін
 P: Пролін
 Q: Глутамін
 R: Аргінін
 S: Серин
 T: Треонін
 V: Валін
 W: Триптофан
 
 Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 DOI:10.1038/ng1014
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:19108 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59542 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:19108 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, P59542 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

TAS2R19

Література

Примітки

Див. також

€4.95