TAS2R41

TAS2R41
Ідентифікатори
Символи	TAS2R41, T2R41, T2R59, taste 2 receptor member 41
Зовнішні ІД	OMIM: 613965 MGI: 2681273 HomoloGene: 16412 GeneCards: TAS2R41
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• integral component of membrane; • клітинна мембрана; • мембрана;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259287
	387353
	ENSG00000221855; ENSG00000284982
	ENSMUSG00000048284
	P59536
	P59532
	NM_176883
	NM_207028
	NP_795364
	NP_996911
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R41 (англ. Taste 2 receptor member 41) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 307 амінокислот, а молекулярна маса — 35 896^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MQAALTAFFV	LLFSLLSLLG	IAANGFIVLV	LGREWLRYGR	LLPLDMILIS
LGASRFCLQL	VGTVHNFYYS	AQKVEYSGGL	GRQFFHLHWH	FLNSATFWFC
SWLSVLFCVK	IANITHSTFL	WLKWRFPGWV	PWLLLGSVLI	SFIITLLFFW
VNYPVYQEFL	IRKFSGNMTY	KWNTRIETYY	FPSLKLVIWS	IPFSVFLVSI
MLLINSLRRH	TQRMQHNGHS	LQDPSTQAHT	RALKSLISFL	ILYALSFLSL
IIDAAKFISM	QNDFYWPWQI	AVYLCISVHP	FILIFSNLKL	RSVFSQLLLL
ARGFWVA

A: Аланін
 C: Цистеїн
 D: Аспарагінова кислота
 E: Глутамінова кислота
 F: Фенілаланін
 G: Гліцин
 H: Гістидин
 I: Ізолейцин
 K: Лізин
 L: Лейцин
 M: Метіонін
 N: Аспарагін
 P: Пролін
 Q: Глутамін
 R: Аргінін
 S: Серин
 T: Треонін
 V: Валін
 W: Триптофан
 
 Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Conte C., Ebeling M., Marcuz A., Nef P., Andres-Barquin P.J. (2002). Identification and characterization of human taste receptor genes belonging to the TAS2R family. Cytogenet. Genome Res. 98: 45—53. PMID 12584440 DOI:10.1159/000068546
Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 DOI:10.1038/ng1014
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Go Y., Satta Y., Takenaka O., Takahata N. (2005). Lineage-specific loss of function of bitter taste receptor genes in humans and nonhuman primates. Genetics. 170: 313—326. PMID 15744053 DOI:10.1534/genetics.104.037523
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18883 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59536 (англ.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.