Митниця (Дубенський район)
село Митниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Тер. громада | Крупецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56040150150094294 |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 276 |
Площа | 0,731 км² |
Густота населення | 377,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35514 |
Телефонний код | +380 3633 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°17′53″ пн. ш. 25°7′55″ сх. д. / 50.29806° пн. ш. 25.13194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 217 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35541, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Крупець, вул. Довга, буд. 68 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ми́тниця — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 276 осіб.
Впродовж 1795—1914 років село знаходилося на російсько-австрійському кордоні, тут існував митний пост. Звідси і назва села.
У 1850 році в селі Митниця було всього 20 дворів. Земля належала Вітиславським та Раціборовським (3000 десятин). Після скасування кріпосного права в 1861 році Вітиславські почали продавати землю. В основному її купували Зельман, Гринь, Миць (500 десятин), Зимін. Селяни купували мало — через бідність. Одержавши малі наділи на сім'ю, селяни, що жили біля річки Стир у фільварках Вітиславського і Шувалова, переселяються на територію теперішнього села Митниця, ближче до своїх наділів[1].
Першими поселенцями були Бусь Андрій, Огороднік Ілля, Мишко Андрій, Ткачук Сидор, Огороднік Сафон, Матвійчук Кіндрат, Тернавський Василь. До них приєднались Сень, Додик, Колотинський, Ткачук, брати Матвєєви.[2]
У 1906 році село Теслугівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 55 верст, від волості 12. Дворів 54, мешканців 366[3].
Перед російсько-японською війною 1904р. група рекрутів з села була забрана в царську армію. Це Ґудзь Сафон, Калинович, Матвійчук Давид та інші. Із спогадів Матвійчука Давида: "Перед відправкою нашого полку на японський фронт офіцери вишикували його . Виступаючи, вони закликали солдат захищати царя-батюшку і отечество. Слова, сказані одним із офіцерів в кінці свого виступу, на все життя залягли мені в душу і в мене виникла ненависть до них. Він сказав: "Господа офіцери, тільки вас мені шкода. А цього гною (кивнувши в сторону солдат) вистачить".[2]
У Митниці розташовувалась садиба колгоспу ім. ХХІ з'їзду КПРС, за яким було закріплено 3093 га землі, у тому числі 2282 га орної. У 1971 році споруджено комплекс виробництва свинини на кілька тисяч голів худоби.
За радянських часів у селі працювали восьмирічна школа, у якій 12 вчителів навчали 100 учнів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Крупецької сільської громади Радивилівського району.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Радивилівського району, село увійшло до складу Дубенського району[5].
У селі є Церква Покрови Пресвятої Богородиці XVIII ст.
- ↑ З історії волинського села Митниця біля митниці. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
- ↑ а б Історія села Митниця - МИТНИЦЬКА ГІМНАЗІЯ. mytnytsia.edukit.rv.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 березня 2020.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Митниця [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]